Крига. Частини ІII–ІV

… Проект прем’єр-міністра Струве про зміни в гірничому праві покликаний бодай частково запобігти цьому шахрайству. Сибір слід порахувати! Кожну версту, кожен пуд підземних багатств! Настане край геологічному піратству! Адже я добре бачу, що цей хаос вигідний різним дрібним крижлізним фірмам, тутешнім недобросовісним конкурентам, які видурюють ліві патенти першости в губернському управлінні державної власности. Мапа Ґроховського — о, ви чули про неї, — як стануть за горілкою трохи щирішими, одразу їм Ґроховський на гадку спадає: мітична картографія єдиноістини. Влада над світом перебуває у руках геодезиста!

— Тож ви не намагалися відправити своїх людей на Шляхи?

— Ах! Не робіть цього!

— Ви намагалися! — кричиться. — Алістер Кроулі! Його розмова з вами — бурульник–могила — чи це взагалі був бурульник?

— Не робіть цього! Неможливо…

— Що? Що неможливо? — мало назад не ступається на подіум, човгаючи навпомацки ногою уперед. — Він живий? Він мертвий?

— Ідіть уже. Я вас чекатиму, ви не схибили в «Аполітеї», я чекатиму вас у Царстві, — але тепер уже йдіть.

Чи справді в його голосі чується втома? Годі розчути, хвиля звуку йде трубами, оббитими листовою бляхою.

— Якби ви могли, то заполонили б Шляхи Мамутів своїми аґентами, — бурмочеться у бороду. — Що сáме потрібно, щоб спуститися на Шляхи, чого не в змозі купити увесь Сибирьхожетo?

— Ідіть! Ідіть! Ідіть!

Відступилося, знявши окуляри й протираючи очі в темряві. Голос Алєксандра Алєксандровіча Побєдоносцева слабшає. Може, він справді втомився… Ця хитливість його настроїв, цей невчасний сміх… Чому він ховається у світінях, у тьмітляній апаратурі, — може, слушність має плітка й Herr Біттен: глава Сибирьхожетa хворий, смертельно хворий, це остання стадія якоїсь страшної немочі, він уже не може навіть самостійно пересуватися, не може підвестися, рухається тільки зі своїм ложем-троном, шепоче крізь труби-ампліони, знесилюється після півгодинної розмови. «Кажуть, що під Кригою такі хвороби затримуються. Але й ніхто ніколи не вилікував тут недуги, набутої раніше». Він не може вилікуватися, певно й так би не зміг, але доки він під Кригою, то не вмре, якщо вже замерз, а радше — якщо замерзло його тіло. Сухоти, рак — яких іще захворювань стосується цей ефект? Адже, звісно ж, не всіх, люди ж тут усе-таки умирають, помер Ачухов, померла Емілька… Як дізнатися, яка набута недуга полягає у Омані, а яка власне відповідає Істині про людину? Без сумніву, старість і всі хворості, пов’язані зі старістю, належать до природного ладу речей.