Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Пост-апокалипсис » Крига. Частини ІII–ІV
Крига. Частини ІII–ІV - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Крига. Частини ІII–ІV

Электронная книга - «Крига. Частини ІII–ІV». Краткое содержание книги:

Прибувши до Іркутська, Бенедикт Ґерославський потрапляє в середовище великих підприємців і промисловців, частина з яких прагнуть політичної незалежності Сибіру. Тут він співпрацює з геніальним американським винахідником Ніколою Теслою, якому російський імператор доручив розробити зброю проти лютих, аби подолати Кригу і розморозити Історію. Проте на кожному кроці на Бенедикта чигають небезпеки й випробування, влаштовані фанатичними шанувальниками Мороза, якими керує всемогутній Григорій Распутін. Усе ж він прямує у саме серце Краю Зими. Чи вдасться Ґерославському розшукати батька? Чим завершаться експерименти Тесли? Чи настане в Євразії велика Відлига? І чи розшукає наш герой свою прекрасну Єлену?
1 ... 187 188 189 190 191 192 193 194 195 ... 365
Перейти на страницу:

… Проект прем’єр-міністра Струве про зміни в гірничому праві покликаний бодай частково запобігти цьому шахрайству. Сибір слід порахувати! Кожну версту, кожен пуд підземних багатств! Настане край геологічному піратству! Адже я добре бачу, що цей хаос вигідний різним дрібним крижлізним фірмам, тутешнім недобросовісним конкурентам, які видурюють ліві патенти першости в губернському управлінні державної власности. Мапа Ґроховського — о, ви чули про неї, — як стануть за горілкою трохи щирішими, одразу їм Ґроховський на гадку спадає: мітична картографія єдиноістини. Влада над світом перебуває у руках геодезиста!

— Тож ви не намагалися відправити своїх людей на Шляхи?

— Ах! Не робіть цього!

— Ви намагалися! — кричиться. — Алістер Кроулі! Його розмова з вами — бурульник–могила — чи це взагалі був бурульник?

— Не робіть цього! Неможливо…

— Що? Що неможливо? — мало назад не ступається на подіум, човгаючи навпомацки ногою уперед. — Він живий? Він мертвий?

— Ідіть уже. Я вас чекатиму, ви не схибили в «Аполітеї», я чекатиму вас у Царстві, — але тепер уже йдіть.

Чи справді в його голосі чується втома? Годі розчути, хвиля звуку йде трубами, оббитими листовою бляхою.

— Якби ви могли, то заполонили б Шляхи Мамутів своїми аґентами, — бурмочеться у бороду. — Що сáме потрібно, щоб спуститися на Шляхи, чого не в змозі купити увесь Сибирьхожетo?

— Ідіть! Ідіть! Ідіть!

Відступилося, знявши окуляри й протираючи очі в темряві. Голос Алєксандра Алєксандровіча Побєдоносцева слабшає. Може, він справді втомився… Ця хитливість його настроїв, цей невчасний сміх… Чому він ховається у світінях, у тьмітляній апаратурі, — може, слушність має плітка й Herr Біттен: глава Сибирьхожетa хворий, смертельно хворий, це остання стадія якоїсь страшної немочі, він уже не може навіть самостійно пересуватися, не може підвестися, рухається тільки зі своїм ложем-троном, шепоче крізь труби-ампліони, знесилюється після півгодинної розмови. «Кажуть, що під Кригою такі хвороби затримуються. Але й ніхто ніколи не вилікував тут недуги, набутої раніше». Він не може вилікуватися, певно й так би не зміг, але доки він під Кригою, то не вмре, якщо вже замерз, а радше — якщо замерзло його тіло. Сухоти, рак — яких іще захворювань стосується цей ефект? Адже, звісно ж, не всіх, люди ж тут усе-таки умирають, помер Ачухов, померла Емілька… Як дізнатися, яка набута недуга полягає у Омані, а яка власне відповідає Істині про людину? Без сумніву, старість і всі хворості, пов’язані зі старістю, належать до природного ладу речей.

Що ж, чи таке рішення рівняння Алєксандра Алєксандровіча Побєдоносцева? Він боротиметься за Царство Пітьми через слабкості свого тіла? Себто, й справді матерія керує духом?

Зупиняється за перегородкою, уражений неприємною думкою. Адже, коли вже добряче замерзнеться, яку єдиноправду побачиться у спогадах про минуле? Чи все це, включно з «Аполітеєю» і найглибшими нинішніми переконаннями, політичною ситуацією в Іркутську й тутешніми стосунками й інтересами, — не є математичним розвитком отого варшавського післяобіддя, коли два міністерські чиновники розбудили людину на холоднечу, вломившись, непрохані, в її помешкання, і витягли з ліжка, втискаючи її у грязюку, сморід й убозтво своєю властью чиновничьей, чорними казанками й сніжно-білими vatermörder, занурюючи в пекучий Сором просто зі спокійного сну? І що — і з цього тепер Побєдоносцев Царство Пітьми будуватиме?..

Але як формуються у чоловіка політичні погляди? Він їх не всмоктує із молоком матері, не вчиться, як вчаться алґебрі чи географії. Натомість їх набувають — як гастрономічного смаку, смаку в питаннях мистецтва й уподобань до певного типу жінок, тобто, почасти завдяки умовам народження і виховання, а почасти — якщо не здебільшого? — завдяки власним життєвим обставинам. Чи не бачилося відображення цієї істини в бідному Зєйцові? Він був соціалістом, анархістом, а тепер став радикальним християнином, позаяк почув про батькову ганьбу й побачив злидні селянства. А завдяки яким життєвим обставинам стають демократами? Завдяки яким — монархістами? Завдяки яким — пілсудчиками? Коли це можна буде розрахувати за стовідсотковою певністю, політика, далебі, зведеться до банальних уподобань: одні воліють цигари, а інші — люльковий тютюн.

1 ... 187 188 189 190 191 192 193 194 195 ... 365
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)