Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Едклінт з Фігуеролою поглянули на нього.
— Вони зустрічалися, щоб уточнити деталі стратегії, як їм через місяць на суді краще розібратися з Лісбет Саландер.
Моніка окинула його пильним поглядом, потім повільно кивнула.
— Це припущення, — зауважив Едклінт. — Якщо ви, звичайно, не маєте паранормальних здібностей.
— Це не припущення, — заперечив Мікаель. — Вони зустрічалися, щоб обговорити деталі судово-психіатричної експертизи Саландер. Телебор’ян якраз закінчив писати висновок.
— Нонсенс. Саландер ще не обстежили.
Мікаель Блумквіст знизав плечима і відкрив сумку з ноутбуком.
— Раніше це Телебор’яну не заважало. Ось останній варіант висновку судово-психіатричної експертизи. Як бачите, її датовано тим тижнем, на якому почнеться суд.
Едклінт з Фігуеролою уважно вивчили покладені перед ними папери, потім обмінялися багатозначним поглядом і подивилися на Мікаеля Блумквіста.
— І де ви це роздобули? — поцікавився Едклінт.
— Вибачте. Анонімне джерело.
— Блумквісте… ми повинні довіряти один одному. Ви приховуєте інформацію. У вас є ще подібні сюрпризи?
— Так. Зрозуміло, таємниці у мене є. Я також переконаний у тому, що і ви не відкриваєте мені всього, що є в СЕПО. Чи не так?
— Це не одне і те ж.
— Ні. Якраз те ж саме. Цей захід припускає нашу співпрацю. Ми повинні, як ви справедливо говорите, довіряти один одному. Я не приховую нічого, що може допомогти вашому розслідуванню діяльності «Секції» або скоєних злочинів. Я вже передав матеріал, який показує, що Телебор'ян разом з Бйорком скоїли в дев’яносто першому році злочин, і розповів про те, що він знову збирається зробити те ж саме зараз. І ось — документ, що підтверджує це.
— Але таємниці у вас є.
— Звичайно. Вам доведеться або припинити співпрацю, або змиритися з цим.
Моніка Фігуерола дипломатично підняла палець, щоб привернути до себе увагу.
— Вибачте, але чи означає це, що прокурор Екстрьом працює на «Секцію»?
Мікаель насупив брови.
— Не знаю. Я швидше схиляюся до того, що він — корисний їм ідіот, якого «Секція» просто використовує. Він кар’єрист, але здається мені порядним і тупуватим. Разом з тим, за відомостями одного джерела, він проковтнув більшу частину того, що Телебор’ян розповідав про Лісбет Саландер у той час, коли її ще розшукували.
— Ви хочете сказати, що ним легко маніпулювати?
— Саме так. А Ханс Фасте — ідіот, який думає, що Лісбет Саландер справді лесбіянка-сатаністка.
Еріка Берґер сиділа на віллі в Сальтшьобадені сама-самісінька, почуваючи себе такою наляканою і розгубленою, що не могла зосередитися на жодній справі. Їй увесь час здавалося, що хтось от-от зателефонує і розповість, що на одному із сайтів в Інтернеті викладені її фотографії.
Еріка зловила себе на думці, що знов і знов думає про Лісбет Саландер і все більше розуміє безглуздість пов’язаних з нею надій. Саландер лежить у Сальгренській лікарні під охороною, до неї не пускають відвідувачів і навіть не дозволяють читати газет. Проте вона напрочуд сильна дівчина. Незважаючи на ізоляцію, вона зуміла зв’язатися з Ерікою в ICQ, а потім і телефоном. А два роки тому вона самостійно викрила імперію Веннерстрьома і врятувала «Міленіум».
О восьмій годині вечора у двері подзвонила Сусанн Ліндер. Еріка здригнулася, ніби хтось вистрелив у неї в кімнаті з пістолета.
— Привіт, Берґер. Сидимо в темряві з похмурим виглядом?
Еріка кивнула і запалила світло.
— Привіт. Я піду поставлю каву.
— Ні. Краще я. Що-небудь є новеньке?
Так, нічого особливого. Прорізалася Лісбет Саландер і взяла мій комп'ютер під контроль. А ще зателефонувала і сказала, що Телебор'ян зустрічається вдень з якимсь Юнасом на Центральному вокзалі.
— Ні. Нічого нового, — сказала вона. — Але я хотіла б з твоєю допомогою дещо перевірити.
— Гаразд.
— Як тобі така можливість, що це не маніяк, а хтось з мого оточення, охоплений бажанням звести зі мною порахунки?
— А в чому різниця?
— Маніяк — це невідома мені людина, яка просто на мені зациклилася. У другому випадку ми маємо справу із знайомим, який хоче мені помститися або зіпсувати мені життя через якісь особисті мотиви.
— Цікава думка. Як вона виникла?
— Я… обговорювала сьогодні ситуацію з однією людиною. Назвати її я не можу, але вона гадає, що погрози від справжнього маніяка виглядали б інакше. Перш за все, маніяк не став би писати листи Еві Карлссон. Цей вчинок абсолютно не вписується в типову картину.