Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Гм.
— У будинку живуть різні представники середнього класу. Питання викликає лише одна квартира.
— Яка?
— На горішньому поверсі. Одинадцять кімнат, щось подібне до представницьких апартаментів. Квартирою володіє фірма під назвою «Беллона АБ».
— І чим вона займається?
— Тільки Богу відомо. Проводить аналізи ринку і має щорічний оборот близько тридцяти мільйонів крон. Усі власники «Беллони» мешкають за кордоном.
— Ага.
— Що ага?
— Просто ага. Займіться «Беллоною» детальніше.
Тієї ж миті в дверях з’явився співробітник, якого Мікаелю відрекомендували як просто Стефана.
— Добридень, шеф, — привітав він Торстена Едклінта. — Виходить досить забавно. Я подивився історію квартири «Беллони».
— І? — спитала Моніка Фігуерола.
— Фірма «Беллона» була заснована в сімдесятих роках і купила квартиру після смерті попереднього власника — жінки на ім’я Крістіна Седерхольм, тисяча дев’ятсот сімнадцятого року народження.
— Он як?
— Вона була одружена з Хансом Вільгельмом Франке — ковбоєм, що побив горшки з Пером Гуннаром Вінґе, коли заснували ДПУ/Без.
— Добре, — сказав Торстен Едклінт. — Дуже добре. Моніко, за квартирою потрібно встановити цілодобове спостереження. Довідайтеся, які там є телефони. Мені треба знати, хто там буває і які машини відвідують цю адресу. Ну, як завжди.
Едклінт подивився скоса на Мікаеля Блумквіста. Він, здавалося, хотів щось сказати, але стримався. Мікаель звів брови.
— Ви задоволені отриманою інформацією? — спитав зрештою Едклінт.
— Цілком. А ви задоволені співпрацею з «Міленіумом»?
Едклінт повільно кивнув.
— Ви розумієте, що я можу за це дістати на горіхи? — спитав він.
— Тільки не з мого боку. Я розглядаю отримувану тут інформацію як відомості від джерела, якому гарантовано анонімність. Я викладатиму факти, не згадуючи, яким чином їх отримав. Перш ніж здавати матеріал у друк, я візьму у вас формальне інтерв’ю. Якщо ви не захочете відповідати, ви просто скажете: «Без коментарів». Або зможете висловити свої міркування про «Секцію спецаналізів». Вирішувати будете самі.
Едклінт кивнув.
Мікаель відчував задоволення: протягом кількох годин «Секція» раптом набула фізичної форми, і це був справжній прорив.
Соня Мудіґ із жалем констатувала, що нарада в кабінеті прокурора Екстрьома затягується. На столі конференц-залу вона знайшла забуту пляшку мінеральної води і вже двічі телефонувала чоловікові, повідомляючи, що затримується, і пообіцяла йому компенсацію у вигляді приємного вечора. Їй поступово ставало все більше не по собі, і врешті-решт вона стала почувати себе мало не злочинницею.
Нарада закінчилася лише о пів на восьму. Цілком несподівано для Соні Мудіґ двері кабінету відчинилися, і в коридор вийшов Ханс Фасте. Відразу за ним з’явився Петер Телебор’ян, потім показався літній сивоволосий чоловік, якого Соня Мудіґ раніше не бачила. Останнім вийшов прокурор Екстрьом і, надягаючи на ходу піджак, погасив верхнє світло і замкнув двері.
Соня Мудіґ піднесла мобільний телефон до щілини у фіранках і двічі сфотографувала компанію перед дверима кабінету. Постоявши кілька секунд, вони попрямували коридором.
Поки вони проходили повз конференц-зал, Соня Мудіґ затамувала віддих. А коли двері на сходи нарешті зачинилися, Соня відчула, що вся вкрилася холодним потом. Підвівшись із стільця, вона ледве стояла на ногах.
На початку дев’ятої вечора Моніці Фігуеролі зателефонував Бубланськи.
— Ви хотіли знати, чи була в Екстрьома нарада.
— Так, — відповіла Моніка.
— Вона щойно закінчилася. Екстрьом зустрічався з доктором Петером Телебор’яном, а також з моїм колишнім співробітником інспектором Хансом Фасте і літнім чоловіком, якого ми не знаємо.
— Хвилинку, — сказала Моніка Фігуерола, прикрила телефон рукою і звернулася до решти: — Наша спонтанна ідея дала плоди. Телебор’ян поїхав прямо до прокурора Екстрьома.
— Ви слухаєте?
— Пробачте. У нас є який-небудь опис невідомого третього чоловіка?
— Навіть краще. Я надішлю вам його фотографію.
— Знімок. Чудово, я ваша довічна боржниця.
— Готовий скостити борг, якщо мені повідомлять, що відбувається.
— Я вам передзвоню.
На хвилину за столом запала мовчанка.
— Гаразд, — сказав під кінець Едклінт. — Телебор'ян зустрічається з представником «Секції» і потім їде прямо до прокурора Екстрьома. Я би дорого заплатив, щоб дізнатися, що там обговорювалось.
— Можете запитати у мене, — запропонував Мікаель Блумквіст.