Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Суспільно-політичні твори
Суспільно-політичні твори - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Суспільно-політичні твори

Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:

Пропонуємо увазі читачів суспільно-політичні твори Миколи Міхнов-ського (1873-1924) — відомого українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста, основоположника, ідеолога і лідера самостійницької течії українського руху кінця XIX — початку ХХ ст. Книжка містить славнозвісну брошуру «Самостійна Україна», авторські листи, відозви, програми, численні публікації з часописів «Самостійна Україна», «Запоріжжє», «Слобожанщина», «Сніп» та ін., а також ґрунтовні статті різних авторів про життєвий і творчий шлях батька українського самостійництва.
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
1 ... 181 182 183 184 185 186 187 188 189 ... 239
Перейти на страницу:

Таким чином, натуральні національні спілки становлять велику вселюдську спілку, де індивідуальність кожної людини, кожної нації не тільки не затерта, а навпаки, набирає нової сили, краси й розцвіту. Се було б смертю для людського поступу, коли б усі люди були зовсім однакові, одноманітні, без своїх особистих прикмет. Адже ідеал людини складається у людей з сукупності окремих найкращих прикмет людських індивідів, асоціацій та націй, а через те — навіть поступ самого ідеалу сього не тільки не вимагає знищення окремностей людини, а навпаки — їх повсякчасного розвиту!.. Космополітизм та гуманізм виключають тільки національні ненависті та антипатії, національний шовінізм; навпаки, вони закликають до знищення хиб національних; не дивлячись на се, усюди й завжди можна почути на Вкраїні гостру ворожнечу з боку навіть ліберальних течій до проявів здорового українського націоналізму, який стає джерелом національної творчості. Здебільшого під юшкою інтернаціоналізму або космополітизму українському народові накидають обрусіння або полонізацію. Сі чудернацькі інтернаціоналісти не розуміють, що замість вселюдства вони пхають нам буржуазну та бюрократичну державу, до того ще й зовсім національну, і не тямлять, що їх псев-докосмополітичні заклики проти «націоналізму» вимірені не проти тих, проти кого треба, себто не проти тих, хто давить чужі народи, а проти тих, хто тільки одбивається від гніту.

Сі заклики роблять ту величезну шкоду, що відбирають остатні сили у націй поневолених — їх інтелігенцію і через се остаточно пхають сі нації в безодню темряви й рабства. Оті інтернаціоналісти не тямлять, що треба од-різняти націоналізм як систему винародовлення, здебільшого насильницького, від націоналізму як права боротись за своє людське «я». Проповідники такого інтернаціоналізму так чи інакше раз у раз нахиляються до націй пануючих і несвідомо для себе провадять політику систематичного винаро-довлення недержавних народів. Для поневолених народів менше небезпечні люті насильницькі заходи уряду, аніж такі умовляння інтернаціоналів, хоч і ті й другі мають одну ціль — винародовити поневолений нарід, хоч і через різні причини. Адже проти насильницьких заходів дужче тільки розвинеться відпорна сила поневолених, але перекручені та запаморочені таким вченням душі поневолених стають яничарськими проти самого свого народу. Отже, уникаючи національного шовінізму пануючих націй, треба плекати здоровий націоналізм поневолених народів, бо він є джерело творчості, і тільки в тому заховуються зародки народної свободи і ясної будучності.

Слобожанщина. — 1906. — 25 березня.

Вибори до Думи державної

Нехай се правда, що Державна дума обкраяна в своїх правах; нехай се правда, що членів Думи треба вибирати при поганих обставинах; нехай се правда, що не всім вільно й вибирати до Думи; але Дума буде скликана, збереться й видаватиме закони. І коли ми хочемо пам’ятати, що живемо на землі, а не в утвореному нашими думками світі, ми не маємо права забувати, що коли ми не підемо до Думи, то й не зможемо усунути шкідливі нам закони або видати такі закони, які нам потрібні. Хто піде до Думи, той і закони видаватиме. Підуть пани, будуть панські закони; підуть селяни — не буде панських законів. Через те українці мусять послати й своїх членів до Думи. Се буде перший раз, коли представники українського народу можуть сісти поруч і нарівні з представниками росіян і інших народів. Ще вчора усі вони гукали, що ніякого українського народу нема, а ось-ось завтра вони мусять зважати на сей народ. Ся зміна може статись тільки в Думі.

Розуміється, права і компетенція Думи малі; розуміється, росіяни, як і ми, не можуть бути задоволені такою Думою, але все ж для нас, українців, Дума — се двері, прочинені з тюрми на ясний широкий світ.

За сотні літ нашого мовчання, пониження й поневолення ми розучились і ходити, й говорити по-людському. Отже, швидше з тюрми крізь прочинені двері! Швидше виходьмо, а там на видноті поза тюрмою ми зразу згадаємо, як треба говорити і кудою йти!

Але український нарід ще мало свідомий, він не тямить ваги політичної боротьби, і може так статись, що він сам, своїми руками, не тямлячи, що робить, замкне двері своєї тюрми. Українці здебільшого не розуміють, що до Думи треба посилать своїх, а не чужих. І може статись, що замість українців з України правобережної підуть поляки, з України лівобережної — росіяни, з Степової України — німці.

Нехай тільки се лихо станеться, і тоді нікому в Думі буде навіть згадати про права і потреби нашого народу. Нема що і казати: у Росії кожен народ вибере собі своїх членів Думи: поляки — поляків, росіяни — росіян, вірмени — вірменів, але є такі два темні неосвічені народи: українці й білоруси, які, мабуть, виберуть представниками не своїх людей, а поляків та росіян.

1 ... 181 182 183 184 185 186 187 188 189 ... 239
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)