Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом
Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом

Электронная книга - «Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом». Краткое содержание книги:

Пропонована книга являє собою свіжий погляд на М. Гоголя з перспективи його епохи. Охоплюючи творчість письменника як цілісність — художні й публіцистичні тексти, твори на українську й на російську тематику, — авторка аналізує Гоголеве трактування України і Росії та прагне з’ясувати місце письменника в українському і російському культурному просторі.
1 ... 170 171 172 173 174 175 176 177 178 ... 226
Перейти на страницу:

Попри те, що риторика запитання заохочує негативну відповідь (використання частки разве), дискурс сили в оповіданні передбачає ствердну відповідь: цілком імовірно, що з’явиться сила, яка переможе російську силу. Оскільки оповідач догматично стверджує, як щось само собою зрозуміле, що одна сила переможе іншу, а отже, російська сила (або будь-яка інша) не може бути постійною. У «Тарасі Бульбі» показано, що жорстокий конфлікт двох сил може принести лише тимчасові перемоги, позаяк їхня внутрішня динаміка полягає в циклічності. Гоголівське зображення кривавої польсько-української ворожнечі не показує жодної надії на послаблення або примирення, які Остапова страта й Андрієва смерть символічно зводять нанівець. Війна стає все жорстокішою, захоплюючи дедалі ширші кола.

Якщо в «Тарасі Бульбі» ідеалізуються козаки, їхня війна з поляками і їхня ідеологія войовничого націоналізму, то водночас і постійно підважуються. Крещендо шовіністичного козацького дискурсу в тексті співіснує зі стабільним потоком дисгармонійних підтекстів, що роблять цей дискурс якщо не порожнім, то принаймні підозрілим. Ці підтексти іронізують з націоналістичної ідеології та славного образу козаків. Те, що здається святою та справедливою війною, має дуже брудне походження. Тарасове розп’яття на хресті є наслідком безлічі злодіянь — таких, як підбурювання до війни та синовбивства — і водночас врівноважується християнським символізмом навколо образу Андрія. Козацьким проявам героїзму в битві за Дубно передує комічне зіткнення з дубненськими жінками й дике ставлення козаків до неозброєних людей. Було б спрощенням вважати ці негероїчні та непривабливі аспекти зображення козаків спокутуваними їхніми подальшими сміливими подвигами та мучеництвом. В останній главі, в обставинах захисту Тарасового загону всередині фортеці й захоплення Тараса, закладено підтексти радше відплати, ніж спокути. Промовляння націоналістичних гасел спростоване особистою кампанією помсти, що призводить до втрати Тарасом свого війська та синів.

Часто зазначалося, що образ золотоокої качки (гоголя) у заключній главі «Тараса Бульби», також перероблений і розширений у версії 1842 року, являє собою гоголівський підпис у тексті. Однак на додачу до цієї гічкокоподібної появи, Гоголь створює образ самого твору в описі річки, який він додає лише до тексту 1842 року: Немалая река Днестр, и много на ней заводьев, речных густых камышей, отмелей и глубокодонных мест; блестит речное зеркало, оглашенное звонким ячаньем лебедей, и гордый гоголь быстро несется по нем (ПСС 2, 172). Фредерік Ґріффіт і Стенлі Рабіновітц, намагаючись пов’язати опис річки із самим «Тарасом Бульбою», стверджують, що Гоголь вилучає іронію зі свого тексту; він «просто ковзає скляною поверхнею речей і підпорядковує козаків, порівняння і свою власну особу головним імперативам Росії та православ’я»[332]. Я б сказала, що критики самі помилково ковзають скляною поверхнею цього твору. Подібно до того, як підступні затоки, густий очерет, мілини та глибоководні місця містяться на дзеркальній поверхні Дністра, так само складнощі та численні прояви іронії «Тараса Бульби» перебувають під його оманливо-гладкою поверхнею героїчного звеличення та патріотичного пафосу.

Рецепція «Тараса Бульби»

«Тарас Бульба» був одним із найбільш послідовно хвалених і найменш суперечливих творів. Звертаючись до Жуковського у 1837 році з приводу клопотання перед царем щодо грошей, Гоголь попросив свого друга привернути царську увагу до цього твору, називаючи його одним із улюблених серед своїх читачів, разом із «Старосвітськими поміщиками» (ПСС 11, 98). На жаль, рецензії обох редакцій 1835 і 1842 років дають мало поживи з точки зору літературного аналізу. Библиотека для чтения і Северная пчела похвалили «Тараса Бульбу» у їхніх рецензіях на «Миргород». Вони виокремили його як найкраще оповідання цієї книги, подаючи довгі цитати, не вдаючись до жодної критики[333]. Пушкін коротко проанонсував цю книгу в Современнике, зазначивши, що початок «Тараса Бульби» є «гідним Вальтера Скотта». Бєлінський похвалив цей твір у праці «Про російські повісті та повісті пана Гоголя», назвавши його епопеєю про життя младенчествующего народа, під яким він, вочевидь, мав на увазі український народ. Шевирєв також похвалив повість як відзначену печатью народности, але обмежився переказом сюжету[334].

вернуться

332

Griffith and Rabinowitz, Novel Epics, 48.

вернуться

333

Рец. на «Миргород» (1835) H. Гоголя, Библиотека для чтения 9 (1835): 29—34; рец. на «Миргород» (1835) H. Гоголя, Северная пчела 115 (1835).

вернуться

334

Див. коментарі Пушкіна, Бєлінського та Шевирєва у Зелинский, Русская критическая литература о произведениях Н. В. Гоголя, том 1 (Москва, В. Рихтер, 1903), 139, 125, 68.

1 ... 170 171 172 173 174 175 176 177 178 ... 226
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)