Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Суспільно-політичні твори
Суспільно-політичні твори - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Суспільно-політичні твори

Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:

Пропонуємо увазі читачів суспільно-політичні твори Миколи Міхнов-ського (1873-1924) — відомого українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста, основоположника, ідеолога і лідера самостійницької течії українського руху кінця XIX — початку ХХ ст. Книжка містить славнозвісну брошуру «Самостійна Україна», авторські листи, відозви, програми, численні публікації з часописів «Самостійна Україна», «Запоріжжє», «Слобожанщина», «Сніп» та ін., а також ґрунтовні статті різних авторів про життєвий і творчий шлях батька українського самостійництва.
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
1 ... 164 165 166 167 168 169 170 171 172 ... 239
Перейти на страницу:

Норвежці повстали проти панування шведів і вибороли собі свободу (1844 р.). Шляхом норвежців пішли венгерці і поляки в Австрії[333].

Бельгія ще раніш здобула собі державну незалежність (1830 р.), вибившися з-під Голландії. Серби, греки, болгари, колишні підданці турків, нині складають незалежні конституційні держави, і ми, українці, щоб не поділити участь ірландців в Англії і поляків в Германії, не будемо ждати Російської конституції, бо не покладаєм на неї ніякої надії, а усі сили покладем для найскоршого визволення нашого народу з-під моськовського панування, бо ми ждемо собі щастя і ліпшої долі не від знесення самодержавства, а від здобуття собі політичної свободи в своїй власній державі. В той час, коли ми досягнем визволення своєї нації, ми учиним собі конституцію по своїй уподобі: не буде в нашому краю ані пана, ані хлопа, а тільки вільні люди вільної праці.

Кождий незалежний народ витворює собі правительство по своїй уподобі. Москалі самі витворили собі самодержавство і скинуть його, як цього захоче більшість їх. Ми не хочемо втручатися в чужі справи і заохочувати чи помагати москалям руйнувати самодержавство.

Ми нація зрабована, нація-раб; коли більшість московської нації хоче самодержавства, то ніхто не зможе знести його, а коли вона його не схоче, то ніхто їй цього не заборонить, бо москалі складають державу незалежну. Через те для нас буде найрозумніше залишить справу про самодержавство москалям, а самим пильнувати свого: державного визволення своєї нації.

Треба нам єднатися і гуртувати свої сили, набиратися просвіти, бо без просвіти боротьба з ворогами неможлива. А коли ми поєднаємося, коли наші організації будуть дужі і матимуть велику силу членів, тоді ми однаково свого досягнем, чи буде у москалів конституція, чи ні.

Вся суть в тому, щоб ми з себе складали силу, тоді нам скрізь і завсігди буде гарно, а коли ми будемо слабі і у нас не буде ніякої власної організації, тоді нам скрізь і завсігди буде погано. Тільки дужий живе, а слабий умирає. Це світовий закон. Ми умирати не хочемо і через те єднаймося, щоб здобути собі долі.

Наш погляд на московські революційні організації на Україні ясний: намагання цих організацій притягти до себе весь революційний український елемент для збільшення своїх сил; се намагання є вороже нам, і ми будемо перечити йому з усієї сили нашої. Московські революційні організації на Україні хочуть пожерти, винародовити, денаціоналізувати нашу народність, і з цього боку їх праця єсть теж москалізація навіть далеко страшніша, як москалізація правительства, бо московські революціонери на Українї денаціоналізують найліпший український елемент, звертаючи його з єдино правдивого шляху національного визволення.

Хто не знає ворожих відносин московських революційних] організацій до національних вимогів українців? Українець хоче бути членом вільної незалежної нації, а не членом нації-раба. А хто цього не хоче? Українець хоче бути членом культурної нації, а яка культурна нація не має своєї літератури, своєї преси, своєї школи на рідній мові. І хіба можлива культура без національної мови в школах. Послухаєм, що пишуть про се філософи, учені і педагоги:

«Кожда думка визначається словом, без слів (себто без мови) не може бути мислення; мова є єдиний струмент мислення. Через те розвиток в мисленні є розвиток в слові. Але ясно, що таким струментом мислення може бути не чужа, а рідна мова, бо тільки викладена на рідній мові думка безпосередньо розуміється»[334].

Із сього виходе, що коли хочуть в школах навчити мисленню, треба учити на рідній мові; на чужій мові не можна навчити дітей мисленню, що ми і бачимо по школах на Україні, де хлопчик виходе зі школи таким же темним, як до школи, тільки морально попсованим[335].

Нині серед нас майже не з’являються генії науки, філософії, поезії. А чого? Геній, що квітка: треба зерну упасти на добрий і відповідний ґрунт, треба пригрітися сяйвом сонячним, щоб з його розвилася пишна квітка; щоб прокинутися генію в народі, треба сьому народові жити вільно, нормальним життям.

Ми хочем і вимагаєм рівності з москалями і іншими вільними націями. Те, що москалі нині мають, хочемо мати і ми. Москалі мають свою незалежну державу — і ми хочемо; москаль має літературу, пресу, одержує просвіту в школі на рідній мові — і ми бажаємо сього. Москаль те має, про що ми ще тільки мріємо. Але чого він нас ненавидить за те, що ми хочем того, що він уже має, себто рівноправності!

вернуться

333

Поляки австрійські, вибившися на волю, самі нині страшенно утискують і гноблять наших братів-українців галицьких, не дивлячися на те, що більшість польської нації теж страждає в тяжкім ярмі Германії і Росії. Цими утисками наших братів поляки громадять на свою голову пожежу народної ненависті українців, котра може скінчитися для поляків дуже зле. Не гнобити і шкодити один одному нам треба, а допомагати, щоб обом націям вибитися на волю, на простір вільного та поступового розвою.

вернуться

334

Р. ІІІ.; ч. 1., 1901 р.

вернуться

335

Причина ясна — москалі не хочуть навчити наших дітей мислення.

1 ... 164 165 166 167 168 169 170 171 172 ... 239
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)