Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Усе панство, фабриканти, купці поховалися у будинки і через штори у вікнах дивляться на море людей, робітників, що густими лавами сунуть по улицях. Вони дивляться, у зорах їх досада і ненависть... З яким би задоволенням вони розвіяли сі лави робітників з гармат, як колись бувало! Та зараз неможливо: робітники поєдналися у могутні спілки з великими капіталами у власних касах і заприсяглися встоювати один за одного до смерті.
Поки робітники не складали спілок, панство та капіталісти панували над ними і вільно тягнули жили з робітників. Та швидко робітники схаменулися. Вони побачили, що неможливо позбутися ярма, поліпшити своє життя, поки кождий буде жити сам по собі; вони побачили, що коли вони не поєднаються, то навіки зостануться в ярмі панів.
І почали робітники єднатися у спілки спочатку тайні, бо і там колись неможливо було учиняти ані страйків, ані спілок.
Закони складало панство, як і у нас нині; і певна річ, складало так, як йому потрібно, а не робітникам. Через те заборонені були спілки і страйки. Але коли хто чого захоче, то напевне доскоче. Робітники нишком сходилися, присягали один одному встоювати за свою свободу до смерті. Небавом весь край був вкритий такими тайними спілками. Поки сі спілки були невеличкі, панство їх страшенно карало: кидало в тюрми, навіть вішало, але небавом спілки стали мати таку велику силу членів, що перестали ховатися і уже явно стали готуватися до боротьби за своє право.
І ось вони досягли свого. Тепер панство дивиться з досадою і ненавистю на величезні робочі спілки, на робітницьке свято 1-го мая, що відбувається щороку, але воно мусить мовчати. Он як люди борються за своє право!
Культурні народи Заходу уже досягли того, чого ми, українці, ще шукаєм помацки. А ми уже шукаєм. У нас щороку 1 мая у Харкові, Києві та інших містах робочі голосно заявляють свої права; маніфестації і демонстрації робітників щороку нагадують панству, що часи спокійного життя на чужий кошт уже проминули і не вернуться. Демонстрації і у нас відбуваються щороку 1 мая. Та чи такі вони повинні бути на території України, які вони нині суть?
Почуття народної честі і пошани вимагає, щоб на українській території, де більшість робітників українців, і діло пролетаріату, себто боротьба проти утиску правительства і капіталу, була в руках українських робітників. А чи так воно є?
Більшість українців-робітників приєдналася до московських організацій і, забувши дбати про інтереси свого рідного краю, підпирають інтереси чу-жинців-москалів. Для москалів зовсім невигідно, щоб українці-робітники складали свою організацію, що боролася би з капіталізмом під своїм національним прапором; кожда організація є сила, а москалі не хочуть, щоб сю силу мали українці після знесення самодержавства в своїй організації, щоб забезпечить собі панування над Україною.
Москалі силкуються нав’язать українським робітникам свою ідею, що тільки одно самодержавство стоїть на перепоні до щастя, що після знесення самодержавства, як буде конституція, для України настане таке гарне життя, такий рай, що не потрібно уже буде українцям добувати собі нічого...
Та чи так воно буде?
А чи не можливо бути так, що після знесення самодержавства для нас настане гірша неволя?
Щоб довести се, припустим, що самодержавства нема. Буде тоді заправляти російською державою парламент, що складається із виборних представників усіх народів російської держави. Всі справи державні рішаються у парламенті більшістю голосів. А позаяк в державі москалів найбільше, то і членів їх у парламенті буде найбільше, і вони усяку справу можуть повернути до своєї вигоди.
Москалі захопили на Україні величезну площу землі, усю промисловість. Ся сила капіталу зробить те, що пограбовані убогі українці слатимуть в парламент москалів за своїх представників.
В руках москалів військо і скарби усієї держави, а з цим добром можна все зробити. Отже, у Галичині багнетами і стрільбою примушують наших українців вибирати проти їх волі правительственна польських кандидатів! А хіба в Галичині конституції нема? Те ж саме робиться і в Англїї, Германії і скрізь у конституційних державах проти націй зрабованих. Словом, пануюча нація забезпечує собі перевагу в парламенті, а через парламент давить націю зрабовану і давить з надзвичайною жорстокістю і деспотизмом.
Подивімося на життя тих народів, що уже скинули самодержавство.
В Англії конституція існує не одну сотню років, але її утворено тільки на користь англічанам, нації-пану, і на погибель зрабованим ірландцям. Колись, як ще у Англії було самодержавство, робітники-англічани теж заохочували ірландців до боротьби проти самодержавства, що ніби після знесення самодержавства настане рай. Самодержавство упало, англічанам добре жити, а ірландцям страшенно тяжко: англічани вжили свою свободу на погибель ірландців.