Метаморфози
- Автор: Назон Публий Овидий
- Год: 1985
- Язык: украинский
- Год: Видавництво художньої літератури «Дніпро»
- Переводчик: Андрій Олександрович Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Метаморфози». Краткое содержание книги:
178. Громовержець — Юпітер.
187. Нерей — син Понта і Геї, батько нереїд, морських німф.
193. Фавни, сільвани — боги лісів і полів, опікуни отар. Сатири — лісові божества у вигляді людей з козлячими ногами, супутники Вакха, бога вина й веселості.
201. Цезаря кров…— йдеться про Гая Юлія Цезаря (100—44 рр. до н. є.), що загинув від рук змовників — прихильників сенатсько—аристократичної республіки.
216—217. Менал… кілленські гаї… сосняк на Лікею…— Перераховуються місцевості Аркадії, лісистої області на Пелопоннесі.
226. З роду молосців…— тобто з племені, що населяло Епір, область на півночі Греції.
256. Рішення Долі…— За уявленням філософів—стоїків, світ періодично повинен виникати з вогню і знищуватись у ньому.
259. В кузнях кіклопів…— Кіклопи, помічники Вулкана, бога вогню і ковальського мистецтва, кували для Юпітера блискавки.
271. Воду Іріда бере…— За уявленням стародавніх, Іріда (веселка), живлячись випарами, постачає хмарам воду. Порівн. у Т. Шевченка: «Як у Дніпра веселонька воду позичає».
275. Брат лазуровий — Нептун, бог моря.
[281]
276. Ріки скликаючи…— тобто річкових богів; вони завжди зображувались рогатими довголітніми.
283. Гупнув тризубцем…— Нептуна називали також «потрясателем землі»; тризубець — символ його влади.
287. Домашні божки — пенати, охоронці домашнього вогнища.
313. Край аонійський — Беотія, область у Середній Греції; Фокіда— сусідня область. Ета — гора між Фессалією і Середньою Грецією.
317. Парнас — гора в Середній Греції, що вважалась оселею Аполлона і Муз.
319. Девкаліон— син Прометея, володар Фессалії; Девкаліона та його дружину Пірру боги врятували від всесвітнього потопу, зважаючи на їхню побожність.
321. Феміла — дочка Урана і Геї, віща богиня справедливості і порядку.
331. Трітон — морський бог, син Нептуна й Амфітріти. Сурмою з мушлі він оповіщав повеління свого батька.
352. Спільний наш рід…— Пірра була дочкою Прометеевого брата Епіметея (див. далі, рядок 391).
369. Кефіс — річка в Беотії.
418. З сонцем вогненним…— Згідно з концепцією філософів—стоїків, вогонь, пронизуючи всесвіт, є джерелом усякого життя.
433. У незгідливій згоді…— За вченням Емпедокла (V ст. до н. є.), в природі взаємодіють дві рушійні сили — любов і ворожнеча.
452. Дафна — німфа, дочка річкового бога Пенея.
453. Купідон (Амур) — син Афродіти (Венери). його зображували з факелом або луком та стрілами: він запалював і зранював любов'ю серця.
463. Кітерея—Венера; від Кітери, острова на півдні Пелопоннесу, одного з осередків її культу.
480. Гіменей — бог шлюбу.
516. Делос (острів в Егейському морі), Кларос (іонійське місто поблизу Колофона), Тенед (острів біля побережжя Малої Азії), Патари (місто в Лікії) — центри культу Аполлона.
566. Пеан — Аполлон, бог—цілитель.
569. Темпе — славна красою долина у Фессалії між горами Олімпом і Оссою.
570. Пінд — гірський хребет на західній межі з Фессалією. 577. Своїм краєм споріднені…— тобто фессалійські.
579—580. Сперхій, Еніпей, Апідан, Амфріс і Еант — річки Фессалії й Епіру.
583. Інах — ріка в Арголіді (східний'Пелопоннес), бог цієї ріки, а також міфічний володар Аргоса, столиці Арголіди.
584. Іо — німфа, дочка Інаха.
586. Серед манів…— тобто серед померлих.
598. Аерна — озеро в Арголіді. Аіркейські поля — тобто аркадські; Ліркей — гора, звідки витікає ріка Інах.
624. Аргус — стоокий сторожі далекий нащадок Юпітера. 642. Наяди — річкові німфи.
668. Фороніда— Іо, внучка Форонея, батька Інаха.
669. Плеяда—Майя, дочка титана Атланта, мати Меркурія, вісника богів.
699. Пан — лісовий бог, опікун отар і пастухів; йому була посвячена гора Лікей в Аркаді ї.
690. Гамадріади — лісові німфи, Нонакра — гора в Аркадії.
694. Ортігійська богиня — Діана: Ортігія — давня назва Делосу, де, за переказом, народилася богиня. Ортігією називали також Сіцілію (рядок 499 V книги).
702. Ладон— річка в Аркадії.
713. Кілленій (Кілленід, Кілленець) — Меркурій, що народився на Кіллені, аркадській горі.
725. Ерінія — богиня помсти. (Див. прим, до 451—452 рядків IV книги).
747. Серед нільського люду…— За переказом, прибувши у вигляді корови в Єгипет, Іо вшановувалась тут як богиня Ісіда.
751. Сонця син…— Фаетон, за переказом, народився від Феба, що покохав Клімену, дружину царя ефіопів Меропа.
763. Радістю сестер…— тобто Геліад, що їх Клімена народила від сонячного Феба (Геліоса). [282]