Метаморфози
- Автор: Назон Публий Овидий
- Год: 1985
- Язык: украинский
- Год: Видавництво художньої літератури «Дніпро»
- Переводчик: Андрій Олександрович Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Метаморфози». Краткое содержание книги:
173. Тітанія—Діана, внучка титана Сатурна. 258. Суперниці Тірськоі…— тобто Європи.
261. Семела — дочка Кадма.
304. Тіфей — один із гігантів.
314—315. Нісейські німфи — тобто з гори Ніси в Індії, де, за переказом, народився Вакх.
323. Тіресій—знаменитий фіванський віщун.
342. Аіріопея—німфа, мати Наркіса.
406. Рамнусія—Немесіда, богиня, що карала зухвальство та гордість (від міста Рамнунта в Аттіці, де був її храм).
511. Лхенські —грецькі.
514. Пентей — міфічний володар Фів.
520. Лі бер —Вакх.
523. Матір свою — Агаву.
531. Змієродні… Марса нащадки…— Змій, із зубів якого, за переказом, народились • предки фіванців, вважався сином Марса, бога війни.
537. Юрба сороміцька…— Йдеться про непристойності, характерні для Вакхових свят.
539. Тір__Фіви (за переказом, Кадм переселився в Беотію із фінікійського міста Тіра).
541. Тирс — обвита плющем або виноградною лозою палиця з шишкою на кінці, жезл Вакха.
559. Акрісій — міфічний аргоський володар, що виступав проти культу Вакха. Оманливий бог — Вакх.
564. Атамант — син Еола, бога вітрів, брат Сісіфа (див. прим, до книги IV, рядок 460).
576. Із Тірренського краю…— тобто з Лідії, країни в Малій Азії; звідти за давньою теорією, походили етруски (тірренці). Тому. Етрурію, країну в центральній Італії, названо далі (рядок 583) Меонією, за назвою частини Лідії.
594. Коза Оленійська…— Коза Амалтея (сузір'я).
595. Тайгета—дочка Атланта, одна з сузір'я Плеяд. Гіади — сузір'я коло голови Тельця; його поява і захід супроводжується дощами.
636. Наксос— посвячений Вакхові острів на Егейському морі.
668—669. Згідно з міфом, у Вакхову колісницю впрягались тигри, рись, пантери.
690. Дія— Наксос.
703. Вакханки (менади) — жриці і супутниці Вакха.
713. Сестри обидві — Іно і Автоноя.
732. Ісменіди — дочки Ісмена, жительки Фів, що на ріці Ісмен.
Книга четверта
1. Міній — міфічний володар міста Орхомена в Беотії.
11—15. Аіей (досл. «той, хто відганяє турботи»), Бромій («галасливий»), Нісеи, 1 іоней, Елелей, Іакх, ЕвхаН, Ніктелій — різні епітети бога виноробства Діоніса—Вакха.
19. без рогів…— Вакха зображували з рогами, символом могутності.
22. Аікург — легендарний фракійський володар, що забороняв культ Вакха, за що був покараний божевіллям.
26. Сілен — старший серед сатирів, вихователь і супутник Вакха.
44. Деркетія — сірійська богиня; покохавши смертного юнака, вона кинулася з сорому в озеро й стала рибою.
[285]
47. Дочка твоя…— Семіраміда, дружина ассірійського володаря Ніна; потім — його наступниця.
174. Син Юнони—Вулкан, чоловік Венери.
192. Хто родився від Гіперіона…— тобто Геліос.
196. Левкотоя — дочка володаря Вавілоні! Орхама, внучка Океана і богині Тетіс.
204. Рола — німфа острова Родосу.
205. Кинув… матір… Кірки.— Тобто Персу, дочку Океана і Тетіс. 207. Клітія — німфа, дочка Океана і Тетіс.
212. В ахеменійських містах…— тобто в Персії (від Ахемена, родоначальника царського роду Ахеменідів).
213. Бел — міфічний засновник Вавілона. 276. їда — гора на о. Кріті.
281—283. Кельмій — один із жерців фрігійської богині Кібели, що начебто першим застосував обробку металу; за іншим переказом — один із куретів (жерців), що оберігали на Кріті новонародженого Зевса. Крокон був перемінений у шафран; його улюблена Смі—лака — в повійку.
285. Салмакіда — німфа джерела в Карії (Мала Азія).
289. В печерах ідейських…— тобто крітських (від назви гори Іди).
290. Хлопець — Гермафродит, син Гермеса і Афродіти.
296. Лікійські мі ста…— тобто малоазіатські: Лікія — область у Малій Азії.
311. Із кіторського бука…— тобто з Кітору, гори в Пафлагонії, на побережжі Чорного моря.
333. Коли… міддю видзвонюють…— Вірили, що, гримкочучи мідними інструментами, можна очистити затемнений — «зачарований» місяць.
415. Назву від… вечора мають… — По—латинському «кажан»—(«уезрегШіо») походить від слова «уезрег» — «вечір».