Крига. Частини ІII–ІV
- Автор: Дукай Яцек
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Астролябія»
- ISBN: 978-617-664-151-3
- Переводчик: Андрей Павлышин
- Жанр: Пост-апокалипсис
Электронная книга - «Крига. Частини ІII–ІV». Краткое содержание книги:
… Далі. Підкрутилося ґніт. Далі, далі. Оскільки людство набуде силу й здатність, які дозволять йому втілювати подібні починання, то це вже не буде людство в нашому сучасному розумінні ґатунку й людськости. Не змога бути водночас зрілим мужем і дитиною; не змога бути янголом і провадити життя бродяги. «Повернення життя померлим створить істоти безсмертні, незнищимі, бо тільки тоді стане не лише можливим (що було завжди), але й доведеним, тобто дійсним, відтворення із неживої речовини життя». Воскресителі й воскреслі скерують свої зусилля до інших ідеалів. Людина боїться смерти й чинить усе, щоб залишатися живою, — але до чого прагне вже безсмертна істота? «Не лише функції усіх органів, але й морфологія органів мусить стати витвором знань і діла, праці. Слід, щоб мікроскопи, мікрофони, спектроскопи тощо були природною, але свідомою належністю кожної людини, тобто, щ о б к о ж н о м у б у л а п р и т а м а н н а з д а т н і с т ь в і д т в о р ю в а т и с е б е і з н а й е л е м е н т а р н і ш и х р е ч о в и н, а в і д т а к п р и т а м а н н а з д а т н і с т ь п е р е б у в а т и п о в с ю д и». Це буде, отож, панкосмічна цивілізація бывших людей, які існують не завдяки тілу, а попри тіло, оскільки можуть довільно його змінювати, перебудовувати, віднімати й додавати чи тут, чи там. Буде остаточно затерта межа між матерією тіла й матерією не-тіла: кожну частку автоматические червяки тепер зможуть ужити для відновлення або створення тіла. «Завдання людського роду полягає в оберненні несвідомого, самого із себе чиненого, народжуваного, на свідоме, світле, дійсне, всезагальне, особисте воскресіння». Украй дослівно усвідомлюване воскресіння тіл власне тому таке важливе, що врешті дозволить вирватися із неволі того, що тілесне, до того, що духовне. «Тільки завдяки реґуляції матерії дух здобуде повну перемогу над плоттю».
… Бо ж мотивом і сенсом усього Проекту і змістом ідеї, яка спожила Фйодорова, є Істина християнської релігії, Слово Боже. «Христос є Воскреситель, і християнство, як істинна релігія, є воскресінням». Біблійні пророцтва з Апокаліпсиса не є і не можуть становити безумовного опису майбутнього. Адже в іншому разі вони позбавляли би людину надії і вільної волі. Натомість, це п л а н. представлений людству для втілення. Усіх тих, хто до них не приєднується, фёдоровцы зневажливо називають «пасивними християнами», «клієнтелою релігії», «ледачими Лазарами». Тільки фёдоровцы є «активними християнами». Вони не чекають безвольно на воскресіння тіл, — вони п р а ц ю ю т ь, щоб це воскресіння настало. Ведучи борню проти Апокаліпсиса, вони сповняють Божий замисел Історії. Фёдоровцы наслідують Христа якомога ретельніше: вони воскрешатимуть, як Він воскрешав із мертвих. Бо «всі не впокоїмося, всі ж перемінимося. У хвилину, в миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлінними, й ми попереміняємось. Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збагачуючись у ділі Господньому завсіди, знаючи, що праця ваша немарна перед Господом».
… Релігія тут безпосередньо пов’язана із наукою, наука є знаряддям релігії. Тож не дивно, що вони їздять університетами, дослідницькими інститутами й сыплют деньгами на розмаїті дослідження. Особливе враження справили на них випадки «мимовільного» воскресіння тварин, вийнятих із вічної мерзлоти. Крига, крига — це вже якийсь початок. Сам Хавров пише в брошурі про дослідження із невиліковно хворими добровольцями, котрих клали в крижані ями й виймали через кількадесят годин, коли ті вже встигали замерзнути на камінь, — устануть, чи не встануть? А може, вони не встали тільки тому, що попри все хвороба їх цілковито здолала? (Чи фёдоровцы усвідомлюють, що по-своєму повторюють ритуали мартинівців?) Крига, крига, — що нижча температура, то повніше заморожування. Вони вже навіть подумували про якісь експерименти з лютими. Ґальванізували померлих зимовиків. Панове в товстих шубах, із непокритими головами й серйозними обличчями над патріаршими бородами фотографувалися поруч із відкритими могилами, видовбаними в кризі, а поміж ними стояв спертий на дошку, жорсткий, наче бурулька, труп, теж лютовець, значит, добряче затьмітлений. «Ідеальне консервування тіла є першим кроком на шляху до воскресіння тіл». Згасилося лампу, натиснулося на повіки великими пальцями. Чи не так звучить термодинамічна теорема Нернста? При температурі, яка прагне до абсолютного нуля, ентропія прагне до нуля. Себто, якщо теслектричний струм справді сягає поза існуючі температурні мірки… Знялося рукавички, поколювання перейшло із рук на щоки, чоло. Чи й справді нуль лорда Келвіна — це точка, в якій процеси ентропії стають зворотними? А з іншого боку, в Царстві Темряви, звідки тільки люті приходять, там змішане буде розмішуватися, тобто порядкуватися, зіпсоване направиться, забуте — пригадається, сфальшоване — справдиться, а покійники — воскреснуть?