Крига. Частини ІII–ІV

… Одержимий ідеєю Фйодоров розглядає подальші проблеми, що стоять на шляху до всезагального воскресіння. Умостилося зручніше під лампою, бо тема була захоплива — такими часто здаються на перший погляд чужі нав’язливі ідеї. Як віднайти усі частинки, що давним-давно входили до складу тіл предків? Адже вони «розсіяні в просторі Сонячної системи, можливо, й інших світів. Отож, питання про воскресіння є телуросолярним, чи навіть телурокосмічним». Крім того, Фйодоров не оминає увагою монументальну математику проекту: якщо ми зберемо в одну мить Історії усіх людей, котрі будь-коли жили, навіть не беручи до уваги майбутніх поколінь, то жодним чином не умістимо їх на одній Землі. Відтак логічним наслідком Проекту Всезагального Воскресіння є необхідність вийти за межі Землі, освоїти глибини космосу й відкрити інші небесні тіла. «Обов’язок воскресіння вимагає такого відкриття, адже без оволодіння небесним простором неможливе одночасне існування поколінь, хоча, з іншого боку, без воскресіння неможливе досягнення повного оволодіння небесним простором». Але ж це очевидно! «Увесь всесвіт буде об’єднанням незліченних світів неосяжного небесного простору силою-силенною тіл воскреслих поколінь, у незліченні віки землею поглинутих». Слід еміґрувати за межі Землі, колонізувати небесні тіла, опановувати й робити підлеглими собі зоряні системи, увесь Чумацький Шлях.

… Де взяти для цього енерґію, яка технологія дозволить усе це втілити? В передостанньому числі «Воскресения», одразу ж на третій сторінці було вміщено копію тієї старої світлини, на якій Нікола Тесла сидить під гігантськими блискавками електричних розрядів. Адже вихідною точкою для технологій Воскресіння стане, за словами Фйодорова, «громовідвід, піднятий на аеростаті, який добуває грозову силу й, звичайно, не для збереження свого лише життя, а для повернення життя тим, хто його втратив, але це — лише слабкий початок реґуляції сил природи». «Реґуляція» — це ключове слово; «реґуляція», «лад», «влада над матерією». «Усе життя усесвіту є безперервною грозою і бурею різної напружености, адже сила всесвіту є ще силою нереґульованою. Вивчати природу — значить відшукувати спосіб роззброєння грозової сили й перетворення її з руйнівної на відбудовну, воскрешаючу. Тільки об’єднавшись в управлінні метеоричного процесу, в якому проявляється сонячна сила, сини людські стануть здатними добутий із глибоких шарів прах предків обертати не на харч нащадкам, а збирати його в тіла, яким він належав». Зрештою сама Земля стане слухняною машиною у руках воскресителів. «Вивчення електрики, а з нею й усієї природи, тільки тоді стане на твердий ґрунт, коли ми будемо спроможні всю землю як єдине тіло доводити до різної міри збудженого стану й зауважувати вплив, чинений нею на інші світи. Єдність метеоричного й космічного процесів витворює підставу для розширення реґуляції на сонячну й інші зоряні системи для їхнього відтворення й управління розумом». Реґуляція охопить усі часи — не лише людей, нині живих, себто підпорядкованих цій владі, але й усю Історію і людей, які разом із нею відійшли в минуле, — а також увесь простір — не тільки Землю, а й цілий космос. «Сукупність одухотворених воскреслими поколіннями світів у найтіснішому братському сполученні зробляться самі знаряддям воскресіння своїх попередників-батьків».