ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
ДОСВІД ПСЕВДОПСИХІАТРИЧНОЇ ПАЛАТИ
Упродовж трьох днів 29 членів персоналу лікарні Елджин штату Іллінойс замкнули наодинці у палатах для психічнохворих, де вони грали ролі «пацієнтів». Двадцять два представники лікарняного персоналу грали свої звичні ролі, тимчасом як навчені спостерігачі та відеокамери записували, що відбувалося. «Речі, які там трапилися, були фантастичними», — розповіла керівниця дослідження Норма Жан Орландо. Невдовзі після початку псевдопацієнти почали поводитися дивно, аж не можна було відрізнити їх від реальних пацієнтів: шестеро намагалися втекти, двоє занурилися в себе, двоє неконтрольовано ридали, один майже дійшов до нервового зриву. Більшість відчули загальне зростання напруження, тривоги, роздратування і відчаю. Абсолютна більшість «пацієнтів» (понад 75%) повідомляли про почуття власної неважливості, наче ніхто їх не слухає, не ставиться як до людей, не турбується про них; вони забули, що це експеримент, і почувалися справжніми пацієнтами. Один із піддослідних вистраждав це випробування і поділився таким прозрінням: «Раніше я ставився до пацієнтів, як до худоби; я ніколи раніше не знав, через що вони проходили»[236].
Позитивним результатом цього взорованого на Стенфордський в’язничний експеримент дослідження було започаткування організації працівників, які співробітничали з теперішніми і колишніми пацієнтами. Свою діяльність вони присвятили підвищенню рівня свідомості персоналу лікарень щодо несправедливого ставлення, якого зазнають пацієнти, а також роботі над поліпшенням ставлення персоналу до пацієнтів, а пацієнтів — до персоналу. Вони усвідомили силу «всеохопної ситуації», яка трансформує поведінку пацієнтів і працівників у неприйнятну, тож могли спрямувати її у доволі конструктивний спосіб.
НЕВДАЧА ПСЕВДОЕКСПЕРИМЕНТУ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ
На BBC відбувся експеримент на основі моделі Стенфордського в’язничного експерименту. Його результати заперечували результати Стенфордського в’язничного експерименту, бо охоронці проявили дуже мало насилля чи жорстокості. Давайте забіжимо наперед, до закінчення дослідження і його визначеного результату: в’язні домінували над охоронцями! Охоронці щоразу більше «страждали від параної, депресії та стресу і скаржилися, що їх гноблять»[237]. Повторю: не в’язні, а охоронці страждали від досвіду, отриманого в цьому телевізійному реаліті-шоу. Кілька в’язнів швидко захопили панівні позиції, працювали в команді для підриву авторитету охоронців; відтак усі зібралися разом і вирішили сформувати мирну «комуну» — за зразком організації профспілки! Наш сайт, присвячений «ефектові Люцифера», містить критичний аналіз цього псевдоексперименту.
СТЕНФОРДСЬКИЙ В'ЯЗНИЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ПЕРЕСТОРОГА ЗЛОВЖИВАННЮ ВЛАДОЮ
Два неочікувані випадки застосування нашого дослідження трапились у жіночих прихистках і програмі SERE (Виживання, Уникання, Опору і Втечі) Військово-морського флоту. Директори декількох прихистків для жінок, які зазнавали насилля, повідомили нам, що використовують наше відео «Тиха лють» для ілюстрації легкості, з якою чоловіча сила може стати жорстокою та деструктивною. Перегляд фільму та обговорення висновків експерименту допомагають постраждалим жінкам не звинувачувати себе у своїх стражданнях і краще розуміти ситуативні чинники, які перетворили колись люблячих партнерів на жорстоких злочинців. Експеримент також було внесено у деякі версії фемінстичної теорії відносин статей, базованих на владі.
Кожна гілка війська має свою версію програми SERE. Вона була розроблена після Корейської війни, щоб навчити захоплених ворогом у полон, як витримати екстремальні форми насильницького допиту та насильства загалом і як їм опиратись. Основою тренування є психологічні та фізичні випробування, що їх учасники мають витримати впродовж багатьох днів у зімітованих воєнних концтаборах. Така напружена і виснажлива симуляція вчить їх краще радити собі з жахами, яких вони можуть зазнати, якщо потраплять до полону чи піддаватимуться тортурам.
Декілька джерел мене поінформували, що у Військово-морському флоті на тренуваннях з допомогою нашого відео та сайту демонструють головний меседж Стенфордського в’язничного експерименту — як легко надужити владою наказу. Це допомагає застерегти тренерів SERE проти імпульсів «перевищити повноваження», утримуючи «в’язнів». Тож одне з використань Стенфордського в’язничного експерименту — це координація тренування витримки наглядачів у ситуації, яка дає можливість їм вчиняти насильство щодо інших «заради їхнього власного блага врешті-решт».
236
N. J. Orlando, «The Mock Ward: A Study in Simulation», y: Behavior Disorders: Perspectives and Trends, 0. Milton and R. G. Wahlers, eds. (3rd ed., Philadelphia: Lippincott, 1973).—C. 162-170.
237
D. Derbyshire, «When They Played Guards and Prisoners in the US, It Got Nasty. In Britain, They Became Friends», The Daily Telegraph, 3 травня 2002, c. 3.