ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Більшість із того, що відомо про аномальне функціонування свідомості, походить із ретроспективного аналізу, тобто виявлення, які чинники можуть спричинювати вже наявні психологічні розлади певної особи — способом, схожим із шерлокхолмсівськими стратегіями, тобто пошуку пояснення від наслідків до причин. Натомість я спробував розробити модель, сфокусовану на процесах, пов’язаних із розвитком симптомів психологічних розладів — таких, як фобія та параноя. Люди мотивовані шукати пояснень, коли розуміють, що певні їхні очікування від життя похитнулися. Вони намагаються знайти сенс у тому, що пішло не так, коли вони потерпіли поразку в академічній освіті, соціальних відносинах, підприємництві, спорті, сексі — залежно від важливості цих невдач для їхнього відчуття власної цілісності. Раціональний процес пошуку сенсу спотворюється когнітивними упередженнями, які зосереджують увагу на невідповідних аналізу поясненнях. Таким чином, надмірне використання пояснень, які фокусуються на «людях» як причинах певних реакцій, може спотворити пошук сенсу аж до розвитку симптомів, притаманних параноїдальному мисленню. Подібним чином пояснення, сфокусовані на «оточенні» як причині певних реакцій, можуть спотворити пошук сенсу до розвитку симптомів, притаманних фобіальному мисленню.
Цю нову модель когнітивних і соціальних засад «божевілля» у нормальних здорових людей було випробувано у наших контрольованих лабораторних експериментах. Ми з’ясували, наприклад, що патологічні симптоми у майже третини нормальних учасників можуть розвинутися через намагання виловити сенс незнаних джерел збудження[223]. Ми також продемонстрували, що студенти коледжу з хорошим слухом, яких піддали тимчасовій втраті слуху шляхом гіпнозу, скоро почали думати і діяти параноїдально, вірячи, що інші проявляли ворожість. Отже, невідчутне, але наявне порушення слуху в літніх людей може спричиняти розвиток параноїдальних розладів, яким можна запобігти чи які можна вилікувати за допомогою ліків для слуху, а не психотерапією чи ізоляцією у лікарнях.
Тому я наполягаю на тому, що зерно божевілля може прорости на будь-чиєму городі, і воно проростатиме відповідно до короткочасних психологічних збурень упродовж звичайного життя. Перемикання від обмежувальної класичної моделі психологічних розладів до моделі соціальної медицини заохочує пошук ситуативних причин індивідуальних і соціальних дисбалансів, а не обмеження пошуку виключно до голови хворого. Ми можемо краще запобігати божевіллю і патологіям психіки та лікувати, коли використовуватимемо фундаментальні знання когнітивних, соціальних і культурних процесів для розуміння механізмів, пов’язаних із трансформацією нормальної поведінки в патологічну.
НАВЧАТИ, ПРИМЕНШУЮЧИ СВОЮ ВЛАДУ
Усвідомивши легкість, з якою я став домінантною владною особою в Стенфордському в’язничному експерименті, я реструктурував мої методи викладання, щоб дати студентам більше повноважень і обмежити роль викладача до того, хто ділиться кваліфікаціями у своїй сфері, а не здійснює соціальний контроль. Я започаткував практику «вільного мікрофона» на початку заняття, коли студенти великих аудиторних лекцій можуть критикувати або робити особисті зауваження на будь-що з курсу. Це розвинулося в онлайн-версію дошки оголошень, де студентів заохочували вільно висловлюватися про позитивні й негативні аспекти курсу щодня впродовж семестру. Я також знизив рівень конкурентності за найвищі бали, не оцінюючи по кривій, а впровадивши абсолютні стандарти, які базувалися на критеріях опанування студентами матеріалу, на проходженні тестів разом із партнером по навчанню, а на деяких курсах — цілковито виключаючи оцінювання з процесу навчання[224].
ВПЛИВ СТЕНФОРДСЬКОГО В'ЯЗНИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ НА ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ
Через рік після завершення Стенфордського в’язничного експерименту, 10 серпня 1972 року, я одружився з Кристиною Маслач у меморіальній церкві Стенфорда, де ми згодом, на нашу двадцяту річницю, поновили наші обітниці у присутності дітей. Ця героїня, моя дружина, глибоко і в неймовірний спосіб впливає на мене в усьому, що я роблю. Завдяки стосункам із нею я врятував ще один шматочок раю з пекла, яким був цей в’язничний експеримент.
Інша особиста зміна, яка постала через це невелике тижневе дослідження, полягала у тому, що я займався підтримкою базованих на дослідженнях суспільних змін, а також почав просувати в’язничну реформу та докладав зусиль для розширення доступу до основних висновків Стенфордського в’язничного експерименту. Розгляньмо їх детально.
223
P. G. Zimbardo, S. Andersen, L. G. Rabat, «Induced Hearing Deficit Generates Experimental Paranoia», Science 212 (1981) .1529-1531; P.G. Zimbardo, S. LaBerge L. Butler, «Physiological Consequences of Unexplained Arousaclass="underline" A Posthypnotic Suggestion Paradigm», Journal of Abnormal Psychology 102 (1993): 466-473.
224
P. G. Zimbardo, «А Passion for Psychology: Teaching It Charismatically. Integrating Teaching and Research Synergistically, and Writing About It Engagingly», y: Teaching Introductory Psychology: Survival Tips from the Experts, ed. R. J. Sternberg. Washington, DC: American Psychological Association, 1997.—C. 7-34.