ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
РОЗДІЛ 12
Дослідження суспільної динаміки: влада, конформізм і підпорядкування
Я переконаний, що в усіх людей у певні періоди життя, а в багатьох навіть упродовж всього життя — від народження до пізньої старості, одним із найважливіших рушійних елементів є бажання бути всередині свого кола і жах опинитися поза ним... Серед усіх пристрастей саме прагненню перебувати у внутрішньому колі найкраще вдається ще не таку вже й погану людину схилити до дуже поганих речей.
К. С. Льюїс, «Внутрішнє коло» (1944)[249]
Мотиви й потреби зазвичай нам допомагають, але можуть звести нас на манівці, особливо коли їх породжують, підсилюють або ними маніпулюють ситуативні чинники, силу яких ми не усвідомлюємо. Саме тому зло проникає усюди. Воно спокушає зробити лише маленьке відхилення, невеликий крок убік із життєвої стежки і, мов плямка на дзеркалі заднього бачення, призводить до катастрофи.
Намагаючись зрозуміти трансформації характерів хороших юнаків, учасників Стенфордського в’язничного експерименту, я вже коротко описав кілька психічних процесів, що стали підґрунтям для спотворення їхніх думок, відчуттів, спостережень і дій. Ми спостерігали, як основна потреба у приналежності, контактуванні й прийнятті іншими, що так багато важить для розвитку суспільства й сім’ї, під час Стенфордського в’язничного експерименту перекинулася покірністю новоствореним нормам, і це дало змогу охоронцям ображати в’язнів[250]. Також ми побачили, як основний мотив — узгодити внутрішні переконання і зовнішні прояви — давав змогу вирішити внутрішні конфлікти й раціоналізувати застосування насильства до ближніх[251].
Я представлю докази, що найдраматичніші приклади керованої зміни поведінки і «контролю свідомості» з’явилися не через екзотичні техніки впливу (гіпноз, психотропні речовини, «промивання мізків»), а радше через систематичні маніпуляції найбуденнішими аспектами людської природи в умовах тривалого обмеження свободи[252].
Саме у цьому сенсі я підтримую думку англійського науковця Льюїса — потужний чинник, що змінює людську поведінку і штовхає за межу між добром і злом, виникає із засадничої потреби бути «в», а не «поза». Якщо ми уявимо чинники суспільного впливу у вигляді кіл, де зовнішнє означатиме найменш важливу суспільну сферу, а внутрішнє, центральне, — найважливішу, стане зрозуміло, чому Льюїс надає такого вагомого значення доцентровій притягальній силі другого. «Внутрішнє коло» Льюїса — ілюзорний Камелот[253] приналежності до особливої групи, привілейованої касти, що підвищує наш статус і зміцнює ототожнення. Для більшості з нас ця спокуса очевидна — хто не хоче бути членом групи «обраних»? Хто не хоче відчувати, що пройшов випробовування і визнаний гідним увійти у нове, ексклюзивне суспільне коло?
Вплив ровесників — одна з найпотужніших суспільних сил. Часто цей вплив змушує людей, особливо підлітків, робити дивні речі — усе можливе, аби тільки бути прийнятим. Проте жага увійти до «внутрішнього кола» народжується всередині нас. Зовнішні впливи не настільки потужні, як внутрішнє бажання бути прийнятим. Саме через це люди часто погоджуються на болісну і принизливу ініціацію під час вступу до братств, сект, клубів чи війська. Саме це змушує багатьох людей усе життя пнутися кар’єрною драбиною.
Ця мотиваційна сила подвоюється тим, що Льюїс називає «жахом опинитися поза». Цей страх перед відторгненням, коли так потребуємо прийняття, може паралізувати ініціативність і знищити особисту незалежність. Він здатен перетворити людей — суспільних тварин — на несміливих інтровертів. Уявна загроза опинитися «поза» інколи може змусити робити що завгодно, аби тільки уникнути жахливого покарання. Влада може отримати абсолютну покірність не через нагороди й покарання, а лише за допомогою двосічного меча: спокуси прийняття і загрози відторгнення. Ця людська мотивація є настільки сильною, що навіть незнайомці отримують над нами владу, обіцяючи особливе місце за своїм столом, де подають спільні таємниці — «тільки між нами»[254].
Нещодавно ми спостерігали огидний приклад такої соціальної динаміки, коли було засуджено сорокадвохрічну жінку. Упродовж року вона мала сексуальні відносини з п’ятьма старшокласниками, а на щотижневих секс-вечірках у себе вдома давала їм та іншим підліткам алкоголь і наркотики. Вона сказала поліції, що вчинила так через бажання бути «класною мамою». У своїх свідченнях «класна мама» зізналася слідству, що ніколи не була популярною серед ровесників у школі, організація секс-вечірок дала змогу їй «почуватися частиною групи»[255]. На жаль, вона обрала не те внутрішнє коло.
249
К. С. Льюїс (1898-1963), професор англійської мови і літератури Середньовіччя й епохи Відродження в Кембриджському університеті, також новеліст, автор дитячих книжок, популярний спікер на моральні й релігійні теми. У своїй найвідомішій книжці «Листи Крутеня» (1944, укр. 1994, вид. Свічадо) він персоналізує досвідченого чорта з Пекла, який пише листи на землю до чорта-початківця, заохочуючи до тяжчої праці. «Внутрішнє коло»—лекція, виголошена в Королівському коледжі Лондонського університету в 1944 році.
250
R. F. Baumeister, М. R. Leary, «The Need to Belong: Desire for Interpersonal Attachments as a Fundamental Human Motivation», Psychological Bulletin 117 (1995).—C. 427-529.
251
R. B. Cialdini, M. R. Trost, J. T. Newsome, «Preference for Consistency: The Development of a Valid Measure and the Discovery of Surprising Behavioral Implications», Journal of Personality and Social Psychology 69 (1995).—C. 318-28. Також див.: L. Festinger, A Theory of Cognitive Dissonance, Stanford, CA:
Stanford University Press, 1957.
252
P. G. Zimbardo, S. A. Andersen, «Understanding Mind Controclass="underline" Exotic and Mundane Mental Manipulations,» in Recovery from Cults, ed. M. Langone, New York: W. W. Norton, 1993. Також див.: A. W. Scheflin, E. M. Opton, Jr., The Mind Manipulators: A Non-Fiction Account, New York: Paddington Press, 1978.
253
Камелот—легендарний замок короля Артура. В ідіоматичному значенні вживається для підкреслення ідеалізованої краси, спокою і просвітлення в певному місці чи в певний проміжок часу.—Прим. ред.
254
Крім нормативного соціального тиску погодитися з іншими, існують також раціональні сили—люди можуть служити цінним джерелом мудрості й інформації. М. Deutsch, Н. В. Gerard, „А Study of Normative and Informational Social Influence upon Individual Judgement”, Journal of Abnormal and Social Psychology 51 (1955).—C. 629-36.
255
Associated Press (26 червня 2005), «’Cool Mom’ Guilty of Sex with Schoolboys: She Said She Felt Like ‘One of the Group’». Звіт про її участь у вечірках з наркотиками і сексуальними оргіями з жовтня 2003 року по жовтень 2004 року в містечку Голден, Колорадо.