Крига. Частини І–ІІ

Як швидко опинилося у ролі, повернутій на 180 градусів: тепер довелося обійняти плачучу, притулити, шепотіти добрі слова, гладити по голівці, гойдати до забуття, тссс, тссс, тссс. Вона схлипнула. Її долоні стиснулися у м’які кулачки, дитяча безпорадність.

— Я д-думала, що ви — бо ви ж сам теж, — а він казав про вас…

— Що казав?

— Що ви ро-ро-зуміііієте!

Чого сподіватися від дитини? «Мамусю, песик у мене зламався, відремонтуй песика!» Й підсовує під носа мертву тварину, а в широко розплющених очах дитини не з’являється й тіні сумніву, для того й існують дорослі, щоб порядкувати світом.

Вона заспокоїлася.

— Він помер, — тихо повторила.

— Може, я сходжу за доктором Конєшиним…

— Я просила його не їхати. Від самого початку над цією поїздкою висіла загроза.

— Він наполягав.

— Так. Він сам мусив виконати всі експерименти, завжди так було. Спершу він хотів їхати туди одразу й на місці провести дослідження. Я виблагала ту Праґу, — вона знайшла носовичок, висякалася, вибачилася. — Ви знаєте, що то Ніколу звинувачували, наче він наслав лютих?

— Що?

— Так, так, на нього й пасквілі в пресі понаписували. Після того, як Пірпонт Морґан відмовив йому в фінансуванні, Ніколі довелося закрити вежу Ворденкліф, ще в тисяча дев’ятсот третьому чи четвертому. Вся справа з Морґаном… Нікола не мав би всіх цих клопотів, якби не був настільки сліпий щодо певних очевидностей у спілкуванні з людьми; але його думка завжди бігла радше до того, що неочевидне, чого ніхто в подібному óбразі не вловив. Так він здобував прихильність у людей, так він її втрачав. Він же ж ніколи не одружився… Він бував до людей сліпий: сліпий, глухий і нечутливий. З Морґаном він також, мабуть, розмовляв, як із шанувальником науки, а не хитрим фінансистом. Ну й втратив Ворденкліф. — Рука доктора Тесли зісковзнула з постелі, mademoiselle Філіпов підняла її та з великою ніжністю уклала на покривалі. — Але, позаяк він багато років поспіль заявляв, що визволить магнетичну енерґію Землі, що зможе збивати в небі цепеліни й топити кораблі невидимою силою, будь-де влаштовувати землетруси… Ви знаєте, як мелодраматично він може поводитися. І після перших повідомлень із Росії власне так це й виглядало: неначе посеред пустки на іншому боці планети вибухнула невидима енерґія. Я читала статті в старих газетах. А за Ніколою тяглася ще ота справа з Колорадо… — вона урвала.