Червоний Голод. Війна Сталіна проти України

Також у травні ЦК ВКП(б) та РНК СРСР спільно видали директиву «Про припинення масового виселення селян, впорядкування здійснення арештів та розвантаження місць ув’язнення». Цей таємний документ надіслали всім партійним керівникам та ОГПУ судам і прокуратурі. Директива відображала рішення «припинити, як правило, застосування масових виселень та гострих форм репресій на селі» та зробити режим у сільській місцевості менш жорстоким. Таке рішення мало прагматичні причини: на момент прийняття директиви під арештом у СРСР перебувало 800 000 людей, тюрми та табори були переповнені, держава ледве могла впоратися з такою кількістю в’язнів. Отже, режим визнав, що для збору врожаю були потрібні люди. Директива також сигналізувала про завершення жорстокого поводження із селянами, а саме — кінець політики вилучення продовольства.[1080]

Як і в попередні роки, наприкінці літа 1933 року проходила кампанія державних заготівель. Як і в минулому, плани не виконували, але цього року порівняно з попереднім, обговорювали плани стримано. У жовтні 1933 року генеральний секретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор написав Сталіну про добрий врожай, і вказав на його «покращення», порівняно з попередніми роками. Однак він також зізнався в існуванні «проблем». Врожайність так і залишилась низькою.[1081] До того ж Косіор попросив зменшити план хлібозаготівель для України.

18 жовтня 1933 року Політбюро в Москві задовольнило його прохання. План для України в 1934 році зменшили на 415 000 тонн. Через кілька тижнів Косіор і Постишев, сталінський посланець й очільник Харківського обкому, зустрілися з більшовицьким лідером — цього разу в його розкішному особистому вагоні, де він підтвердив додаткове зниження на 500 000 тонн частки України в хлібозаготівлях. Хоча від республіки все ще вимагали здати велику кількість зерна державі, зміна у ставленні до неї була важливою.