Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Через те народний досвід, мудрість і обачність змушує робітників кожного народу закладати свої власні організації, свої власні партії. Там же, де
інтереси спільні однакові, робітницькі партії двох народів дуже легко можуть чинити разом, спільно.
Свідомому робітнику-українцю зовсім не секрет той факт, що робітники і селяни — поляки хочуть захватити політичну власть на своїй землі, москалі на своїй, литовці на своїй. Свідомий українець-робітник знає, що ніхто не прийде, аби захватити політичну власть на Україні, — віддати потім її до рук українського пролетаріату. Свідомий українець-робітник знає, що визволення українського пролетаріату єсть справа самого українського пролетаріату і нікого більше.
Український пролетаріат мусить захватити політичну власть на Україні, аби забезпечити собі щасну будуччину.
Уже той факт, що в Росії росіяни і українці мають не однакові права, змушує українців-робітників закладати свої власні організації борьби: заборона української преси цілком до останніх часів. І тепер для української преси існують окремі суворі закони, яких нема для преси московської.
Заборона української школи.
Заборона української мови в судових і адміністративних інституціях. Закони держави утворені і фінансова політика ведеться в інтересах руських (московських) губерній[313].
І так, становище українського народу, народу завойованого, зневоленого, вимагає заснування українських робітницьких і селянських організацій.
Організуйсь — або голодуй
Організуйся, коли не хочеш зостатись віковічним рабом. Такий девіз сучасного робітницького руху. Девіз робітників кожного народу.
Коли робітники якого народу не встигнуть зорганізуватись, бо досить не культурні, аби бачити вигоди своєї власної організації, там бачимо нижчу зарібну плату, довший робочий день, повну власть капіталіста, забитого і темного робітника.
Усі мислителі, філософи од сивої старовини до найновіших часів[314] визнають: тільки на міцнім фізичнім фундаменті можна утворити пишний будинок високої духовної і моральної культури — культури взагалі.
Життя убогих нижчих класів недоступне впливу високої культури: хвилі культури пливуть понад ними, їх не зачіпаючи.
Маючи це на оці, Українська народна партія має обстоювати для українського пролетаріату міського і сільського:
1. Восьмигодинний робочий день.
2. Скорочення сього часу там, де іде виріб шкідливих для здоров’я препаратів, як фосфор, сірка, при доменних печах і т. д.
3. Скорочений день для підлітків (16-18 років), що мають організм не досить ще окріплий і розвитий.
4. Заборона праці підлітків в тих проізводствах (вироблюваннях), де виробляються шкідливі продукти або самий спосіб виробу шкідливий для здоров’я.
Для оздоровлення сім’ї робітника в суботу робочий день 4 години. Недільний відпочинок. Заборона праці в великі свята релігійні та національні.
5. Заборона уживати праці дітей на фабриках, заводах, робітнях і взагалі до наймової праці, бо дітям треба вчитись, аби потім стати в ряди пролетаріату освіченими людьми.
6. Заборонити працю жінок-робітничок в часи вагітності і після породу на час, який визнає потрібним медицинська наука, без утрати зарібної плати за весь час хвороби жінки.
Дітські притулки при фабриках і заводах, робітнях, де б робітничка могла безпечно зоставити своїх дітей, коли б того не можна дома.
Гігієна праці і мешкань
7. Фабрики, заводи, робітні, копальні і т. д. мусять бути добре вентиліру-вані, збудовані по вимогах сучасної науки гігієни: досить світла, чисте повітря, нормальна температура. Того самого треба і для робітницьких помешкань, що капіталіст дає своїм робітникам. В цім найбільш страждає сільський робітник і робітничка.
По економіях на Україні для сільських робітників і робітничок поміщики будують щось більш подібне до барлоги, як до людського мешкання.
Забезпечення від ушкодження машинами (огородження машин штахетами тощо). Ушкодженому на праці робітнику капіталіст, взагалі предприє-мець мусить давати до кінця життя відповідну пенсію. Де стосується і до наймита-селянина.
313
Залізничні тарифи (плата за провіз товарів) дуже високі для українських губерній і низькі для хліборобних руських губерній, дають змогу хлібу з далеких східних руських губерній і навіть з Сибіру конкурирувати з хлібом українським на закордоннім західнім ринку (хоч на Україні зарібна плата нижча і Україна бік-о-бік з Австрією та Германією). Патронат промисловості центру. Високі пошліни на закордонні товари, що мають конкурирувати з товарами і виробами промислових московських районів. Перешкода на Україні засновувати ту промисловість, яка може стати в конкуренцію з промисловістю московських фабрично-заводських районів. Нерозви-нена промисловість на Україні змушує народ український жити тільки в землі — звідси велика конкуренція на робочі руки в хліборобстві, низька зарібна плата наймита, котрій може хіба тільки дорівнятись плата убогого наймита галицького. Промислові московські райони мають дешевий український хліб, проте український хлібороб має дорогі і недобрі вироби московської промисловості, бо закордонним товарам і виробам, дешевим і добрим, россійська таможня йти не дозволяє, накладаючи на їх колосальні «пошліни». Шовіністична політика російського уряду до українців звернулась і на ті українські книги, що йдуть з Галичини. Аби унеможливити пересилку їх з Галичини в Україну, уряд наклав на їх велику «пошліну» (17 карб[ованців] — пуд).
314
Необхідно поперед мати средство до життя, а потім мислить про моральні вчинки. — Арістотель. Працюючий вартий прогодування. — Христос. Поперед треба жити, а потім чинити — оборона необхідного ступеня егоїзму. — Спенсер. Сен-Сімон, Фур’є, Прудон, П’єр Леру, Огюст Конт, Кабе..., Маркс, Енгельс, Зомбарт, Геркнер.