Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Нам, українським робітникам, тим більш ні до чого не послужить «государственное страхованіе рабочих».
Уряд в руках земельної і грошової аристократії, опріч чого державна власть в Росії в руках чужого народу московського, нас завойовавшого. Аби Україна складала незалежну демократичну державу, в управі котрої український пролетаріат мав би рішучу силу, тоді б була рація добиватись «государств [енного] страхованія». А зараз українці — робітники сільські і міські — мусять самі зарадити своїм нуждам, мусять покладатись тільки на свої сили.
Не треба помилятися, що закладання українських робітницьких організацій, заснування самостійної незалежної Всеукраїнської робітницької партії єсть приємним руським революційним робочим партіям, які до сього часу звикли бачити у українському пролетаріаті слухняну масу для виконань «предпісаній» робітничих комітетів з Москви і Петербурга. Свідомість українського пролетаріату, який забирає робітницьку справу на Україні до своїх рук, не може бути приємною робітникам руським (москалям), принаймні спочатку, поки вони не мусять погодитись із цим як із фактом конечним і безповоротним. Несимпатичне, а часом вороже відношення росіян до заснування українських робітницьких організацій може засвідчить кождий, хто по українських містах засновував українські робітницькі організації. Освіченому робітнику-москалю добре відомо, що, засновуючи свої українські організації, українці-робітники видирають з рук росіян робітницьку справу на Україні, що в автономнім, а тим паче в незалежнім українськім парламенті, якого вимагають українці-робітники, український парламент пануватиме, а росіянам, що тепер грають на Україні першу ролю, не хочеться зрікти-ся свого привілейованого становища, не хочеться перейти на ролю другу. Звертаємо увагу українців — робітників і хліборобів — на дуже велику охоту росіян засновувати всеросійські союзи робітників чи селян. В цім добачаємо бажання — аби рух в Росії відбувався під гегемонією пролетаріату московсько-руського.
Аграрна програма
1. Не поділяємо тих думок, що селянин-хлібороб власник мусить врешті збанкрутуватись, позбутись свого ґрунту, обернутись в сільського пролета-ря-наймита, який заробляє собі на життя, роблячи в панських економіях.
2. Не визнаємо, що врешті-решт земля перейде до рук земельних капіталістів, бо нібито тільки вони можуть запровадити усі найновіші машини і способи оброблювання землі. Підстави наші такі:
а) Концентрація земель на Україні, як і скрізь по світу, сталась не од чинників економічної еволюції, а фактом політичного захвату. Приклад: грабування ірландських земель англійською аристократією. Грабування українських земель до і при Катерині II в Лівобережній Україні. Грабування земель в Правобережній Україні під час панування Польщі.
б) У вільних державах, в Германії, Франції і навіть в невільній Росії — ніде ми не бачимо, аби земля переходила із рук селян-хліборобів до рук земельних капіталістів, що признано усім світом, що признають навіть прихильники концентрації землі. Проте ми бачимо, як великі земельні маєтки запозичені в банках державних і приватних майже до мертвої перли. Український селянин не має кредиту, окрім кредиту од шахрая, що бере до 200% і більше, проте не збувається землі, а земельний поміщик майже даром одержує позики з державного банку і його піддержує уряд, а все ж таки поправити його не може.
в) Краї дрібної власності, дрібних хліборобів, як Прирейнські провінції Пруссії, дають більший урожай з десятини, як краї великої власності (Східна Пруссія). Навіть ціни на продукти (буряки, зерно) дрібної власності вищі од цін на продукти великої власності (Геркнер, «Праця в Західній Європі»).
г) Сільські громади Швейцарії, Бельгії, Західної Пруссії, Баварії і т. д. уживають усіх найновіших машин од віялки до парового плуга і молотилки і усіх найновіших способів здобрення землі (мінеральне здобрення), найновіших способів господарства (плодозмін).
д) Капіталістичне господарство (економії) ведеться головним чином там, де низька зарібна плата і темний некультурний народ.
Капіталістичне господарство упало в краю величезного капіталу і величезних земельних маєтків в Англії і Ірландії і замінилось господарством фермерським, упало у Франції і Західній Германії, в німецьких провінціях Австрії: його убив незвичайний ріст зарібної плати.