Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
І так через ненормальні політичні умови, в котрих живе український народ, стало фактом те, що з ідеї кооперації на українській території користає не українець, а чужинець — його тяжкий ворог.
Руйнування усіх тих хліборобних спілок по українських селах, спілок, заснованих не з ініціативи і свідомої волі хлібороба-українця, свідомого користей і шкод спілки, хлібороба, що зважив серйозно факти про і контра, але з ініціативи і волі і, — що характерно, — з грошової запомоги[306] різних «добросердних і чулих» людей, чужих по психології для сільського хлібороба-українця; руйнування цих хліборобних артілів, певна, річ, не свідчить про це, що «український» ґрунт для їх не придатний, — воно тільки свідчить, що тільки при сучасних умовах життя української нації не можливі економічні організації вищого типу, кооперації усякого роду.
Щоб кооперація, ця найвища сучасна форма організації продукції, запанувала між українськими хліборобами, треба їм поперед дійсної просвіти, щоб стати здатними до зрозуміння досить складної ідеї кооперації; треба дійсної освіти, яку дасть тільки національна школа, преса і література, а головно треба національно-політичних прав українському народові, майже виключно сільському пролетаріатові. При сучаснім безправ’ї його усі ці спілки, взагалі кооперативні економічні організації, навіть в тім разі, коли б вони дійсно прищепилися і дійсно піднесли добробут українського народу, були б тільки на користь московському правительству, взагалі пануючим московським класам: «платежная способность» зросла би тільки, і рівнобіжно з нею зросли б налоги[307], і врешті все, здобуте працею українського сільського продуцента, перейде до рук московського правительства, себто до пануючих московських клас.
III
Тільки користі спонукують до діяльності, і коли сього нема — нема рації і для діяльності. Коли користі з праці забирає хто інший, то логічно нема і імпульсу до такої праці. Від усякого дрібного економічного полегшення українців — чудовий «насос» російських інституцій висмокче усе, що можливо висмоктати, на користь знов-таки пануючих московських верств.
Поки український народ буде рабом, безправним економічно і політично, як усякий раб взагалі, — доти він не може бути багатим: що раб сьогодні надбає, то пан завтра візьме. Методи і способи видирання українського заріб-ку дуже доскональні у московського правительства і складають з себе так звану «фінансову політику» — політику національно-московську.
Де ви бачите чи бачили поневолену націю багатою? — Чи багаті ірландці, морав’яни, хорвати, словінці?
Території, заселені націями поневоленими, то ті місця, де живе світове горе, де панує безмежно злидарство, убогість, де кубляться хвороба і голод.
Хіба може що інше зарадити поневоленим націям, як не свобода, право жити по власній волі і уподобі, право власності на себе і на свою працю?
Деревце, що стоїть під тінню других, в’яне і сохне від браку світла. Хіба порятуєш його тим, що поливатимеш його щедро усім потрібним для його життя? З усього цього поливання скористають ті дерева, що панують над ним і затіняють його.
Так і поневолені нації... Свобода — це єдиний засіб, що порятує їх. На свободі розів’ються пишним квітом кооперативні організації праці, усі форми економічних асоціацій. Із великої маси фактів подамо один самий характерний і яскравий.
Убога Бельгія[308] після вигнання чужинців-гнобителів голландців (1830 р.), після здобуття державної незалежності розцвіла і стала самим багатим краєм на світі. Капітали бельгійців стали дивувати весь світ своєю колосальністю; вони уже переросли потреби краю і шукають приложення скрізь по світі, незвичайно збагачуючи бельгійців. Кооперативний рух найінтенсивніший у всій Європі, і кооперативні установи мають мільйони в касах.
Такі світові приклади, один з котрих подала нам Бельгія, ясно нам показують той шлях, де шукати культурного і економічного піднесення українського народу. Усі ті, що звертають українську інтелігенцію і народ з сего шляху — се свідомі або несвідомі вороги українського народу, бо становлять перепони його щастю.
Націоналізм — всесвітня сила
Головна причина нещастя нашої нації — брак націоналізму серед широкого загалу її.
306
Також іноді і з запомоги російського] уряду.
307
Адже укр[аїнські] селяни по шию запозичені в земстві і правительстві.
308
Джерела: Трачевський: «Історія ХІХ віку Західної Європи». Th. Juste: «La rèvolut. Belguique». Сеньобо: «Політична історія сучасної Європи».