Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Розуміється, від такого товчення води в ступі продуктивності ніякої і наслідки щодо українського народу прямо негативні: народ, на 90 проц[ентів] хліборобний пролетаріат, що дальш, то більш деморалізується, руйнується духовно і матеріально.
Ці лоялісти-українофіли тільки дають багату страву і об’єкти для зубоскальства шовіністичній московській пресі, яка не минає ані одного випадку, щоб собі не покпити над «хохлами».
Але найбільш шкідливо, найбільш убивчо відбився цей українофільський «лояльний[304]» напрям на духовнім настрої української інтелігенції, для якої він темною хмарою заслонив єдиний спасенний шлях до єдиного певного всеукраїнського ідеалу, шлях визволення українського народу з-під панування чужинців, заслонив ту зорю, за якою ідуть усі поневолені народи культурного Заходу.
II
Є ще одна категорія українських інтелігентів-«лоялістів»: ці хотять піднести матеріальний добробут українського народу, зробити його економічно дужим, багатим, але шляхом повної лояльності, шляхом повної «законності».
Ця часть інтелігенції організує хліборобні кооперації по селах, піклується навчити селян ліпших метод оброблювання землі, годівлі і хову худоби, вишукує засоби підперти домову (кустарну) промисловість українських селян, що з кожним роком руйнується, і т. і.
Подивімся на дійсні наслідки оцієї праці і розважмо, чи варті вони самої роботи. Ідеї кооперації, що найшли собі добрий і відповідний ґрунт у вільних і культурних краях: Бельгії, Франції, Швейцарії, Німеччині і інш., для свого запровадження до дійсного життя вимагають своєю необхідною умовою певного ступеня духовного розвитку народу. Вона можлива в краях, де існує висока література і преса, національна самосвідомість, де культурні продуценти свідомі своїх інтересів. Розповсюдження всілякого роду асоціацій, продуктивних, ужиткових, торговельних — є проявою високої культурності, воно живе поруч з нею і умирає з нею.
З приводу сього уже можна a priori припустити, що при сучаснім культурнім стані української нації, самої темної із усіх європейських поневолених націй, ідеї кооперації до неї не прищіплюються знов-таки через занадто низький рівень народних мас і усі заходи українських культурників прищепити ідеї кооперації до українських хліборобів будуть марними.
Але цей a prior-ний вивод справдили факти дійсного життя. Із 120 хліборобних спілок, що були створені в Херсонщині та інших губ[ерніях], лишилося тільки 16, які доживають останні дні.
Брак асоціації між продуцентами в угорській Україні, на Буковині, (слабий) їх розвиток в Галичині[305] і взагалі там, де живе поневолена нація, і широкий, просто дивний розвій їх там, де живуть нації вільні, ліпше усяких доказів свідчить, якого ґрунту шукає ідея кооперації. А тим часом, коли кооперація на українськім селі не прищеплюється, вона дає чудові квіти по містах на Україні, які на 3А посіли чужинці. [...]
В Одесі маємо над 50 артілів; те ж саме спостерігаємо в Миколаєві, Херсоні, Харкові, Києві, Полтаві і інш. Чужинці-зайди організуються, монополізують для себе промисловість і всі засоби до життя, випихаючи звідси робіт-ника-українця, незорганізованого і темного — на безперечну погибіль його.
І робітник-українець без протесту, без боротьби уступає їм своє місце, бо несвідомий своїх інтересів: нікому просвітити йому очі і показати його справжнього ворога, шлях і засіб боротьби.
Чого ж так, що до українського міського і сільського продуцента ідея кооперації не прищеплюється, в той час як москалі, жиди і інші чужинці з успіхом користають з неї? Відповідь проста: [...] інші чужинці мають свою національну школу, де одержують науку в рідній мові, яка є одинокою і головною умовою культурного піднесення народних мас.
Визиск української нації так великий, що вона стала млявою і інертною і нездатною боротися економічно з пануючою московською нацією.
Очевидно чужинці [...] завдяки своїй національній школі, пресі і літературі, далеко обігнали українців в духовнім розвитку, вони піднеслися культурно так високо, що стали здатні скористати з ідеї кооперації і користають з неї.
304
Рабський в тіснім розумінні.
305
Тепер і в Г аличині кооперативний рух значно збільшився рівнобіжно зі збільшенням національної] самосвідомості.