Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури
Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури

Электронная книга - «Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури». Краткое содержание книги:

У монографії розгорнуто авторський проект психоісторії української літератури. Вперше поєднано символічну теорію класичного психоаналізу, що приховує у собі код національної державності, з практикою новітньої української літератури, яка у своїх пророчих текстах моделює код української державності. Зіставлено аристократичний проект української літератури, де утверджується код національної державності, з маргінальними, в яких він руйнується. Основою дослідження є розрізнення імперського і національного суб'єктів у психоісторії літератури, що проявляється на психологічному, мовному, світоглядному і релігійному рівнях.
Адресована теоретикам та історикам літератури, літературним критикам, викладачам світової та української літератур, аспірантам, студентам, учителям-філологам. Прислужиться всім, хто цікавиться психоаналітичною інтерпретацією літературних текстів.
* * *
Серія «Монограф»
Не шукайте цього терміна у словниках.
Монограф — це людина, яка невгамовно докопується до світоглядної і наукової істини, небуденно мислить, неординарна у слові, провокує своїми текстами до дискусій і альтернативних досліджень, усвідомлюючи, що право на пошук істини передбачає і право на помилку. Стараннями таких людей твориться писемність людства — єдине, що залишається поза часом.
«Академвидав» сподівається сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції. Для цього започатковано видавничий проект «Монограф», покликаний об'єднати авторів наукових праць, які ґрунтовно, сміливо і полемічно досліджують актуальні для сучасності і майбутнього проблеми.
1 ... 139 140 141 142 143 144 145 146 147 ... 288
Перейти на страницу:

Гортенза — зразок модерної жіночості, якій притаманна незвичайна інстинктивна сила, що продукує тонкий і глибокий розум, а конфлікт між ними створює психологічну проблему маскування. Водночас така маскулінізована жінка відштовхує чоловіка своєю пристрастю, сексуальною спрагою, оскільки він не може повноцінно почуватися з нею у ролі активного сексуального суб’єкта. Тому спокушений Гортензою Леон символічно дарує їй «білу порожню троянду», закликаючи носити «тільки білі троянди в косах», бо вони нагадуватимуть їй про їх сумне значення — «зречення». Тобто про те, що традиційний чоловік не прагне еросу з модерною імітаторкою: Гортенза як резонатор (улюблене слово у щоденнику О. Кобилянської) звучатиме у відповідь холодною гордістю. З пристрасної і дикої дівчини вона стане глумливою та «дуже свідомою», а свою душу втопить у музиці, так само, як О. Кобилянська — у творчості. «Свою душу, — признається Гортенза, — топлю в музиці, освіжаюсь нею, находжу в ній найкращі слова втіхи. Музика — це мова мого серця. Я розмовляю, голосно нарікаю лише гарною святою музикою. О, так. Ще раз повторю, моє серце не знаходить ані слів, ані виразів, щоб скаржитися на давній біль, тільки мовою божественної, чудової музики говорить воно»[773]. «Я шаліла внутрішньо від музики»[774], — писала про себе О. Кобилянська, нагадуючи свого учителя пристрасті — Ф. Ніцше. Переживання музики тут аналогічне сексуальному переживанню. У Г. Гессе один з героїв відверто говорить про подібну пристрасть до музики: «Музику я дуже люблю, думаю, тому, що в ній так мало моральності. Все інше моральне, а я шукаю чогось іншого»[775].

Рання повість Кобилянської, її щоденники наочно демонструють, як змінюються лібідозні об’єкти. У зв’язку з цим втрата об’єкта бажання помножується, що накопичує депресивність і відразу. Уява Гортензи плекає образ поважного чоловіка, який нагадував би її материнську культуру, тобто був наділений підвищеним потягом до знання і краси, стриманою сексуальністю й обов’язково перевищував її в цьому. «В Кимполунзі, — зізнається Гортенза, — я не маю жодної дівчини, яка б мені дорівнювала, я кинулася на книжки, навіть і наукові — не тільки на романи, які жадібно поглинала, я читала, часто заплутувалася, і книжки зробили мене такою. Я в щось вплуталася, і не можу вийти з цієї плутанини, але я знаю — гарна душа, відкрита, яка б розумово стояла вище від мене, така душа могла б мене з цього чарівного лабіринту вивести. Але ж де найти таку душу? Тепер весь світ переповнений егоїстами»[776]. У цих словах гостро відчутна внутріпсихологічна проблема юної О. Кобилянської. Вона спостерігає, що знайомі їй чоловіки беруть за жінок таких, як Луда, — осіб «з дитячим розумом», які нагадують бажаних чоловічому еросу пасивних жіночих об’єктів. У тоні ображеної тужливості починає своє раннє письмо О. Кобилянська, віщуючи собі безрадісну жіночу долю через невіднайденість любовного об’єкта, який би дорівнював її гордому бажанню. Тому Гортенза вирішує не виходити заміж, а купити маленьке господарство і господарювати «по своїй волі». Так, через образ Гортензи О. Кобилянська приміряє на себе шати гордої і самотньої королеви. Однак її пристрасна натура бунтує при згадці про чоловіка, з яким можна втолити своє сексуальне бажання. Гортенза думає про великі холодні очі Фаллера, її серце сильно пульсує від згадки про демонічну чоловічу натуру, що гострими очима проникає до її палкого серця. З природної глибини виникає інша люта, садистська мрія: «Гортенза стояла перед дзеркалом в довгій блідожовтій шовковій суконці і втикала в каштанове цілком розплетене волосся принесені квіти. Її обличчя було блідніше, ніж звичайно, а карі очі страшно палали. Чому вона сьогодні так хвилюється? Гортенза була вже готова, але не рухалася з місця і все дивилася в дзеркало на свою високу струнку постать і гірко усміхалася: «Боже, тільки чотири вечори, один за одним, хотіла б я бути такою красивою, як Венера, щоб зламати ті серця, які завдали мені стільки болю, — це було б солодке задоволення. Перші три дні були б вони щасливі, а четвертого дня — зламані…»[777]. Це бажання садистської помсти, спрямоване на чоловіків, нагадує про Кармен, або фатальну жінку, і є підставою для тверджень про внутріпсихологічну основу фемінізму в творчості О. Кобилянської.

вернуться

773

Кобилянська О. Гортенза або нарис життя однієї дівчини. — С. 50.

вернуться

774

Кобилянська О. Твори у п’яти томах. — К., 1963. — Т.5. — С. 236.

вернуться

775

Гессе Г. Демиан. История юности Эмиля Синклера. — С. 124.

вернуться

776

Кобилянська О. Гортенза або нарис життя однієї дівчини. — С. 56.

вернуться

777

Кобилянська О. Гортенза або нарис життя однієї дівчини. — С. 62—63.

1 ... 139 140 141 142 143 144 145 146 147 ... 288
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)