ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

ЕТИКА ВТРУЧАННЯ

Кожне втручання в життя індивіда, групи, середовища є етичним питанням (радикальний психолог Роналд Д. Лейнґ сказав би, що це «політичне рішення»). Психологи, хірурги, радники, експериментатори, освітяни, планувальники міст, архітектори, соціальні реформатори, працівники сфери охорони здоров’я, лідери культів, продавці вживаних автомобілів і наші батьки — усі ці різноманітні групи людей мають спільні цілі. Ось деякі з них: зцілення, коригування поведінки, рекомендації щодо дій, тренування, навчання, перебудова свідомості, контроль, зміни, розподіл коштів, побудова чи дисципліна — загалом різні форми втручання, які впливають на наше життя прямо або опосередковано (через зміни у середовищі).

Більшість суб’єктів втручання спочатку мають на меті вигоду для об’єктів втручання та/або суспільства. Проте саме їхні суб’єктивні цінності визначають співвідношення витрат і прибутків і порушують украй важливі етичні питання. Ми приймаємо за належне цінність потужних соціальних впливів, які здійснюють батьки, коли формують «Я» дитини для досягнення соціального, політичного та релігійного ідеалу. Чи варто нам переживати, що батьки роблять так без усвідомленої згоди дитини?

Це питання виглядає непотрібним, поки не згадуються батьки, які залучали своїх дітей до «груп ненависті» (як-от Ку-клукс-клан), деструктивних культів, терористичних груп, проституції.

Щоб розставити всі крапки над і: «сфера впливу батьків» зазвичай не ставиться під питання, навіть коли вони вчать дітей нетолерантної поведінки і упереджень, — лише тоді, коли вони роблять це у надмірно жорстокі способи. Утім що ми можемо сказати про ситуацію, де батько хотів виховати з сина патріота? Це бажання є прийнятним у всіх суспільствах. Та батько написав лікареві, який вів колонку порад у національному журналі: «Я люблю свою країну і хочу, щоб мій хлопчик теж її любив. Чи можу я виголосити підбадьорливу промову синові у вухо, поки він спить? Нічого особливого, лише кілька патріотичних заохочень».