ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Нобелівський лауреат, фізик Річард Фейнман показав, що трагічна катастрофа на космічному кораблі Challenger була спричинена не помилками окремих людей, а неправильним системним підходом офіційного керівництва. Керівники NASA наполягали на запуску, незважаючи ані на сумніви інженерів, ані на побоювання, висловлені виробником одного з головних компонентів корабля (яким стало браковане кільце, що власне й спричинило катастрофу). Фейнман стверджує, що чільним мотивом NASA було «запевнити уряд у досконалості та успіху NASA, аби забезпечити собі фінансування»[196]. У наступних розділах ми розглянемо точку зору про те, що Система не меншою мірою, ніж Ситуація, може допомогти зрозуміти, що стало причиною проблем у Стенфордському в’язничному експерименті та в’язниці Абу-Ґрейб.

Контрастом до діяльності NASA, яке мотивувалося політичним слоганом «швидше, краще, дешевше», був страхітливий успіх фашистів у справах масового винищення. Вони створили добре інтегровану низхідну Систему від кабінету міністрів Гітлера, політиків націонал-соціалістичної партії, банкірів, офіцерів гестапо, військ СС до інженерів, лікарів, архітекторів, хіміків, педагогів, провідників поїздів і всіх інших, причетних до спроби геноциду всіх європейських євреїв та інших ворогів Держави.

Потрібно було побудувати концентраційні табори і табори смерті зі спеціально розробленими крематоріями, вдосконалити максимально ефективні засоби нищення. Фахівці з пропаганди повинні були розробити кампанію, втілену в фільмах, газетах, журналах і постерах, яка б нівелювала людську гідність євреїв і позиціонувала їх як загрозу. Вчителі та проповідники повинні були зробити з молоді сліпо переконаних нацистів, які змогли б виправдати свою участь в «остаточному вирішенні єврейського питання»[197].

Необхідно було створити нову мову, де вислови, що окреслювали справжню жорстокість, замінювалися безневинними словами, наприклад: Sonderbehandlung (особливий режим); Sonderaktion (особливі дії); Umsiedlung (переселення); Evakuierrung (евакуація). «Особливий режим» насправді означав фізичне винищення людей, і іноді його скорочували до SB для зручності. Голова військ СС, Райнгард Гайдріх, окреслив чільні принципи безпеки під час війни 1939 року в положенні: «Потрібно розділяти тих, із ким можна поводитися звичним способом, і тих, кому потрібен особливий режим [Sonderbehandlung]». До цих других належали ті, хто через свою недосконалу небажану природу, небезпечність і здатність бути інструментами ворожої пропаганди є приреченими на нещадне винищення без будь-якої поваги до людської гідності[198].