Посмертні записки Піквікського клубу
- Автор: Диккенс Чарльз
- Год: 1937
- Язык: украинский
- Переводчик: М. Іванов
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Посмертні записки Піквікського клубу». Краткое содержание книги:
Надалі процедура змінилася, тепер уже Дікенс писав оповідання, а художник змушений був робити до них ілюстрації. На перше місце вийшла розповідь, і як наслідок було створено роман про лондонське життя. Попри всю простоту процесу, Дікенсу вдалося те, на чому горіли інші.
Ілюстрації до перших двох випусків робив Роберт Сімур. Роберт Вільям Басс проілюстрував третій випуск, але його малюнки Дікенсу не сподобалися, тож усю решту ілюстрації робив Габлот Найт Браун, відомий як «Фіз». Із ним Дікенс продовжував працювати все життя. Окреме видання побачило світ 1837 року.
Електронну книгу створено з українського видання: Діккенс Ч. Посмертні записки Піквікського клубу / Чарлз Діккенс; пер. з англ. М. Іванов. — Х. : Одеса: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1937. — 606 с. — (Серія «Шкільна бібліотека»).
— Судовий виконавець буде тут о четвертій, — сказав містер Пел. — Маю надію, що наш винуватець не втече до того часу. Ха-ха-ха!
— Може, мій жорстокий тато зглянеться на мене, — засміявся Сем.
— Ні,— відказав Веллер — старший.
— Дуже прошу, — благав Сем.
— Ні в якому разі,— не здавався невблаганний кредитор.
— Я видам тобі вексель і сплачуватиму по шість пенсів на місяць.
— Векселів не беру.
— Ловко, ха — ха — ха! — реготався містер Пел, підсумувавши витрати. — Надзвичайно кумедна історія. Скопіюйте це, Бенджемен, — і Пел знову засміявся, показуючи підсумок містерові Веллеру.
— Спасибі, спасибі,— подякував юрист, беручи ще кілька засмальцьованих банкнот з книжки містера Веллера. — Три з половиною та півтора буде п’ять. Дякую вам, містер Веллер. Ваш син навдивовижу милий молодий чоловік. Це чудова властивість у вдачі молодого чоловіка, чудова, — і містер Пел, весело усміхаючись до всіх, заховав гроші собі в кишеню.
— Ну й комедія! — захихотів старший містер Веллер. — Справді чудесний син.
— Блудний син, сер, блудний син[38], — делікатно виправив містер Пел.
— Дарма, сер, — поважно відповів містер Веллер. — Я й сам знаю, котра година, і тільки як не знатиму, спитаю вас, сер.
Поки прийшов виконавець, Сем здобув таку популярність, що вся група джентльменів вирішила піти подивитись, як його ув’язнюватимуть. Так І зробили. Позивач і відповідач ішли під руку; перед вів виконавець, а вісім кремезних візників становили ар’єргард. Коло кав’ярні Серджент — Іна все товариство зупинилось відсвіжитися, і по закінченні потрібних формальностей похід рушив далі.
Приведений з усіма формальностями до вартівні, надзвичайно здивувавши тим Рокера та схвилювавши флегматичного Неді, Сем, як вступив у тюрму, пішов просто до кімнати містера Піквіка й постукав у двері.
— Заходьте! — сказав містер Піквік.
Сем увійшов, скинув капелюх і усміхнувся.
— А, Сем, дорогий мій! — зрадів містер Піквік у захваті, що знову побачив свого скромного друга. — Я зовсім не хотів образити вас учора. Ви неправильно зрозуміли мене, вірний мій друже. Кладіть капелюх і дозвольте пояснити мої слова.
— Ви хочете зробити це зараз, сер? — спитав Сем.
— Звичайно; а чому б ні? — здивувався містер Піквік.
— Я волів би, щоб ви не поспішали.
— Чому?
— А тому… — вагався Сем.
— Отже, чому? — настоював містер Піквік, занепокоєний поведінкою свого слуги. — Кажіть бо, Сем.
— Тому, що я мушу урегулювати ще деякі справи.
— Які справи? — спитав містер Піквік, дивуючись з ухильної поведінки Сема.
— Та так; нічого особливого, сер.
— А якщо нічого особливого нема, то ви можете спершу вислухати мене.
— Я все ж думаю, що це краще зробити згодом. Схвильований містер Піквік не міг вимовити й слова.
— Річ у тім… почав був Сем,
— Ну, в чім же річ? — квапив його містер Піквік. — Кажіть бо.
— Річ у тім, — наважився, нарешті, Сем, — річ у тім, що я маю ще розшукати собі ліжко на ніч.
— Ліжко на ніч? — не зрозумів містер Піквік.
— Так, сер, ліжко на ніч. Справа в тім, що тепер і я в’язень. Мене заарештовано за борги сьогодні пообіді.
— Вас заарештовано за борги?
— За борги, сер. І той, хто засадив мене сюди, не випустить мене, доки вас не буде звільнено.
— Чорт побери! — скрикнув містер Піквік. — Що ви хочете сказати?
— Що я хочу сказати, сер? — повторив Сем. — Якщо мені випаде просидіти ув’язненим сорок років, я буду дуже радий. Ось і все, І край.
Вимовивши це з великим піднесенням, Сем у стані невластивого йому збудження кинув на підлогу капелюх і, схрестивши на грудях руки, одверто глянув на свого пана.
РОЗДІЛ ХХХІІІ,
де оповідається про різні незначні події у Флітській тюрмі і про таємничу поведінку містера Вінкла.
Містер Піквік був занадто зворушений відданістю Сема, щоб дорікати йому за похвальну постанову замкнуту себе на невизначений час у тюрмі для винуватців. Єдине, чого він категорично домагався, було ім’я Семового кредитора, але містер Веллер не менш категорично відмовився назвати його.
— Е, ні до чого це, сер, — знову й знову казав Сем. — Він — злослива, недоброзичлива, мстива людина, з таким жорстоким серцем, що його нічим зм’якшити не можна, як говорив один чесний священик про хворого на водянку джентльмена, коли той сказав, що воліє залишити свої кошти дружині замість будувати на них каплицю.
— Але слухайте бо, Сем, — намагався переконати його містер Піквік, — сума така невеличка і сплатити її дуже легко. Коли вже ви поклали будь-що-будь залишатись у мене, то було б куди зручніше, якби ви мали право виходити поза ці мури.
38
Гра словами: prodigy son значить чудесний син, вундеркінд; prodigal son - блудний син.