Любов дика та прекрасна

І коли вона заплющила очі, роз’ятрена сумнівами, у темряві перед нею постало його обличчя. Оте дороге, кохане обличчя. Глибокі сапфірові очі, чуттєві губи, красиве золотаво-каштанове волосся й вишукано підстрижена борідка.

Спершись на холодний камінь, вона уявила оксамитову твердість його широкого плеча, ніжність великої руки, що гладить її довге волосся. Раптом уперше за всі ці довгі місяці Кат заплакала. Вона оплакувала Патрика Леслі та щасливі роки, що вони їх прожили, доки Джеймс не зруйнував їхні життя. Оплакувала втрату їхньої невинності — і своєї, і Патрикової. Та понад усе вона плакала за графом Босвеллом, чоловіком, якого кохала, безжально вигнаним і збіднілим через ревнощі її кузена. За Френсісом, який так любив свій замок Ермітаж і своє безцінне прикордоння, але змушений був блукати Європою, самотній, без друзів.

Та ось-ось, незабаром, присяглася Кат, вона шукатиме його по всій Європі, а коли знайде… Вона затнулася. Що робити, коли він знов одружився? Зрештою, навіть Френсіс міг поступитися власною честю, аби вижити. Ні! Він іще не одружений. Але вони поберуться, щойно вона знайде його, а потім Джеммі пошле до них їхніх дітей, і вони тихо, мирно зістаріються вдалині від дворових інтриг.

Але спершу на неї чекає зіткнення з кузеном Джеймі. Приїхавши на весілля, він приповзе до її ліжка. Що ж, засміялася вона крізь сльози, він побачить, як нетерпляче вона його чекала. Звикла до щоденних любощів, Кат не була близька з жодним чоловіком, відколи Патрик покинув її багато довгих місяців тому. Вона зневажала Джеймса, проте її тіло жадало чоловічого доторку. Бодай раз вона сама використає його!

Графиня знайшла свого старшого сина й попередила його:

— Король не має здогадатися, що ти знаєш про його нічні походеньки до мене, доки він буде тут.

Юний граф був вражений.

— Господи милосердний, мамо! Невже він наважиться? Просто під нашим дахом?

Її звеселило це обурення.

— Наважиться? Та він же король. Господи, синку, Джеймс наважується майже на все, чого лише забажає! Якщо ти зрозумієш це, розумітимеш і його. Не ошукуйся тим, як він кається та показує, що засвоїв урок. Він благочестивий лише про людське око, і цим задоволена його протестантська церква, однак таке благочестя ніяким чином не стосується його особистого життя. Він освічений, справді, одначе він забобонний, жорстокий і свавільний. Ніколи не довіряй йому, хоч би яким він тобі здавався справедливим. Навчайся на моїх помилках, Джеммі. Не наближайся ані до короля, ані до його двору.

— Але ж як нам ставитися до Стюартів, мамо?

— Будьте віддані їм у часи небезпеки для корони чи країни. А в усі інші часи тримайтеся від них якнайдалі. Якщо доведеться бути поряд із королем, поводьтеся захоплено та прихильно. Увічливо, але не улесливо. Джеймі може здаватися без міри чарівливим, бути душею гурту. Він не хоче бути злодієм. Проте не варто ним захоплюватися.