Любов дика та прекрасна

Було вирішено, що Кат попливе Північним морем і далі через Ла-Манш до Франції. Звідти вона мала суходолом дістатися до Італії, адже морський шлях був надто небезпечний. У Середземному морі було повнісінько турецьких піратів. У неї мали бути своя власна карета з кучером і лакеями та вершники-охоронці. Єдиним у Ґленкірку, хто знав про Катріонині плани, був Коналл Mop-Леслі, голова охоронців Ґленкірка. Кат хотіла, щоб її супроводжували лише люди з Ґленкірка, а Коналл був тим, хто міг це влаштувати.

— Що ж, — похмуро мовив він, — якщо обирати між шлюбом із лордом Босвеллом та долею королівської хвойди Джеймі Стюарта, Босвелл є менше зло. Я допоможу вам, господине Кат, але дайте мені час, щоб ретельно вибрати для цього людей. Лише католиків: протестантам буде вельми незатишно в Італії. Самотніх чоловіків, незакоханих, яким нема до кого вертатися. Вони залишатимуться з нами. Не запальних юнаків, а зрілих чоловіків, на третьому чи четвертому десятку. І я нікому нічого не казатиму аж до останньої миті, перед самісіньким виходом. Так меншою буде ймовірність прихопити із собою шпигуна Джеймі. А кого ви візьмете собі за служницю?

— Сьюзен та, найпевніше, ще когось.

Він кивнув, не дивуючись, що в графині вже готовий чіткий план. Вона була схожа на свою прабабусю Джанет Леслі, яка ніколи нічого не робила, не обміркувавши ретельно все заздалегідь. Багато хто недооцінював її розум і вигадливість.

Коналл усміхнувся, і вона запитала:

— Чому ти смієшся?

Блакитні очі з веселими блискітками яскраво виділялися на його обвітреному обличчі. Він відповів:

— Я ладен віддати свій заробіток за цілий рік, аби побачити обличчя Джеймі Стюарта, коли він дізнається, що ви знову вшилися від нього!

— О, Коналле, — дорікнула вона йому й сама щиро розреготалася. — Невже ти анітрохи не поважаєш корону?

— Корону поважаю! Але кузена Джеймі… Він або зовсім дурень, або просто впертий віслюк. Отак переслідувати жінку, яка прямо каже, що він їй не потрібен! Чи таким має бути гідний король? Як на мене, зовсім ні.

— А проте він гідно виконує свої королівські обов’язки. Це в особистому житті Джеймс весь час робить дурниці. Йому ніколи не було затишно зі своїми ближніми.

Вона повернулася до вікна, з якого виднілися нескінченні пагорби.

— Ах, Коналле! Адже єдине, чого мені хотілося б, — спокійно прожити все своє життя в Ґленкірку.

— Та не дуріть саму себе, господине, — обурився літній чоловік. — Ви ніколи не могли всидіти на місці. Це ж не лорд Патрик так прагнув прилучитися до двору. — Він затнувся, завваживши біль у її очах. — Ах, дівчинко, не варто тепер каратися через це! Я й сам Леслі, хоч і не з того боку ковдри, і я знаю, що в цій родині завжди божевільні були саме жінки.