Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
І стало диво у світі! Забитий хлоп почув в собі людину. Літом того ж року відбувся грандіозний страйк: майже уся українська Г аличина застрайкувала. Солідарність українських пролетарів (страйкарів) дивувала їх ворогів-поляків, земельних властителів, що звикли до покори і рабства українського хлопа. Скрізь українці виграли справу: плата зарібна піднеслася до подвійної суми, коли не вище (30-40 крейцарів).
Поляки-дідичі прикликали масу війська польського, німецького, мадярського і сподівалися, що страйкарі-українці не витримають і вживуть сили проти тих, що підуть робити на панські лани, щоб криваво покарати страйкарів. Та помилилися... Українці бачили добре свою непідготованість боротися з ворогами збройною рукою, чоло до чола, і трималися коректно. Марно сподівалися вороги несолідарності між українцями, навіть коли прикликані були поляками-дідичами з гір гуцули робити на панських ланах, і гуцули, довідавшися про суть справи від своїх братів недолі, зараз кинули працю і пішли в свої гори. Тільки прикликаний польський хлоп не приєднався до страйкарів-українців і проявив солідарність з польським панством. Цей факт ліпше усяких доказів свідчить про велику вагу у світі національності.
Польський хлоп боронив інтересів свого вікового визискувача, польського дідича, єдине через те, що страйкарі — українці.
Спільність психології, культури і мови зробило цю, на перший погляд неможливу, річ, що польський хлоп став за польського пана в боротьбі останнього з хлопом-українцем.
Які великі наслідки для усієї української Г аличини, для долі українсько — го пролетаріату в ній, мав студентський національно-український рух за національну академію! І можна покласти як безперечну правду, що Галичина прокинулася до свідомого життя з того часу, як галицька академічна молодь покинула полонофільство, кинула єднання своє з польською демократією задля якихось таких химеричних спільних інтересів і виставила прапор боротьби за інтереси свого народу і свої.
Значення студентських національних розрухів в російській Україні
Маленька Галичина, завбільшки Полтавської губернїї (3400000), а проявила який героїзм! Нам, російським українцям, великій 25-мільйоновій масі, доводиться у галичан учитися. Дивлячися на Г аличину, можна уявити собі, які колосальні наслідки були б і у нас, коли б наші студенти так само відверто і завзято виставили народний прапор боротьби за національну академію, за викладну українську мову в ній.
Яка страшна хвиля пройшла би по Україні од краю до краю! Наша нація — несвідомий сільський і міський пролетаріат одкрив би очі і побачив би на собі пута і тавро рабства і дізнався б, хто його вороги.
Найперш національно-студентський рух доведе українському пролетаріатові єдність його інтересів з інтересами української інтелігенції. А які наслідки стануть від свідомості цієї єдності, нам ясно показав студентський галицький рух, студентські розрухи в Тіролі, Градці і в Чехії: скрізь міський і сільський пролетаріат горою підпирав їх.
Міський український пролетаріат, що зараз приголомшений, пригноблений широкою струєю московської робітничої еміграції, яка ясно виявляє тенденцію монополізування усієї української промисловості, піднесе голову, що її похнюпив був від розпуки і безнадійності, і стане до боротьби вкупі з студентами, як це сталося в Тіролі, Галичині, Чехії... Міський український пролетаріат почне боронити своєї позиції і становища, почне організуватися, щоб спільною силою боротися проти зорганізованої московської робітничої еміграції, що стає в конкуренцію з українцем і губить його. Далі український робітник, упевнившися, що оборонитися від сього можна тільки у власній державі, почне боротьбу за «Самостійну Україну». Далі підуть селянські страйки і організації селян з метою економічною і національно-політичною.