Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Вона зайшла до реєстру запису актів цивільного стану і з’ясувала, що в Стокгольмському лені є вісімнадцять жінок на ім’я Сусанн Ліндер. Три з них були у віці тридцяти п’яти років. Одна мешкала в Норртельє, одна в Стокгольмі і одна в Накке. Моніка замовила їхні паспортні фотографії і відразу визначила, що йшла від Бельмансґатан назирці за Сусанн Ліндер, зареєстрованою в Накке.
Вона підсумувала результати роботи за день у службовій записці і пішла до Торстена Едклінта.
Близько п’ятої години Мікаель Блумквіст гидливо закрив папку з матеріалами Хенрі Кортеса. Крістер Мальм опустив роздрук статті Хенрі Кортеса, прочитавши її чотири рази. Сам автор сидів на дивані в кабінеті Малін Ерікссон з винуватим виглядом.
— Кава, — сказала Малін, підводячись, і незабаром повернулася з чотирма кухлями і кавником.
Мікаель зітхнув.
— Неймовірно хороша стаття, — сказав він. — Першокласне дослідження, все підтверджено документами. Чудова драматургія, з bad guy,[42] який весь час обдурює мешканців шведських будинків — що цілком законно, але такий жадібний і тупий, що розміщує замовлення у В’єтнамі на підприємстві, що використовує дитячу працю.
— До того ж стаття добре написана, — додав Крістер Мальм. — Наступного дня після того, як ми її опублікуємо, Берґшьо стане в шведській економіці персоною нон грата. За цей текст ухопиться телебачення, він займе у них місце поряд з директорами «Скандії» та іншими шахраями. Справжня гаряча новина від «Міленіуму». Хенрі, ти молодчина.
Мікаель кивнув.
— Але ситуація з Ерікою вносить у бочку з медом ложку дьогтю, — сказав він.
Крістер Мальм хитнув головою.
— А в чому, власне кажучи, проблема? — спитала Малін. — Не Еріка ж займається нечистими ділами. Нам же не забороняється вивчати діяльність будь-якого голови правління, навіть якщо він, зовсім випадково, її начальник.
— Це жахлива проблема, — сказав Мікаель.
— Еріка Берґер не пішла звідси, — провадив далі Крістер Мальм. — Вона володіє тридцятьма відсотками «Міленіуму» і сидить у нас у правлінні. Вона до того ж є його головою доти, доки ми не зможемо на наступних зборах правління вибрати Харієт Ванґер, а це буде не раніше серпня. Еріка працює в «СМП», де вона теж входить до правління, голову якого ми збираємося вкрити ганьбою.
Повисла похмура тиша.
— Що ж нам, чорт забирай, робити? — спитав Хенрі Кортес. — Знімати статтю?
Мікаель поглянув Хенрі Кортесу прямо в очі.
— Ні, Хенрі. Знімати статтю ми не будемо. Таке не в правилах «Міленіуму». Але доведеться зайнятися деякою чорною роботою. Ми не можемо просто взяти й обрушити це Еріці на голову з рекламних щитів.
Крістер Мальм кивнув і помахав пальцем, привертаючи до себе увагу.
— Ми ставимо Еріку в жахливе становище. Їй доведеться вибирати — або вона продає акції і негайно йде з правління «Міленіуму», або, за найгіршого розкладу, вилітає із «СМП». У будь-якому разі вона опиниться перед нерозв’язним конфліктом інтересів. Чесно кажучи, Хенрі… Я згоден з Мікаелем, що ми повинні опублікувати статтю, але, можливо, нам доведеться пересунути її в наступне число.
Мікаель кивнув.
— Оскільки ми теж виявилися перед важким вибором, — сказав він.
— Хочете, я їй зателефоную? — спитав Крістер Мальм.
— Ні, — відповів Мікаель. — Їй зателефоную я і домовлюся про зустріч. Скажімо, сьогодні увечері.
Торстен Едклінт уважно слухав Моніку Фігуеролу, коли та описувала циркову виставу, що відбувалася довкола будинку Мікаеля Блумквіста на Бельмансґатан, і відчував, що ґрунт потихеньку починає вислизати у нього з-під ніг.
— Значить, співробітник ДПУ/Без увійшов до парадного Мікаеля Блумквіста разом з колишнім зломщиком сейфів, який перекваліфікувався у слюсаря — фахівця із замків.
— Цілком правильно.
— Що, ти думаєш, вони робили на сходах?
— Не знаю. Але їх не було протягом сорока дев’яти хвилин. Можна, звісно, припустити, що Фаульссон відкрив двері і Мортенссон провів цей час у квартирі Блумквіста.
— А що вони там робили?
— Навряд чи вони встановлювали підслуховуючу апаратуру, тому що на це потрібна всього хвилина. Отже, Мортенссон, очевидно, копирсався в паперах Блумквіста або в інших речах, які той тримає вдома.
— Але ж Блумквіста вже попереджено… Адже вони викрали у нього з дому звіт Бйорка.
— Саме так. Він знає, що за ним стежать, і сам стежить за своїми переслідувачами. Він поводиться дуже холоднокровно.
42
Лиходієм (англ.).