Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Ось воно що, — сказала Еріка Берґер. — І тепер її цікавить, чи дійсно я закидаю її брудними пропозиціями.
— Не зовсім… я хочу сказати…
— Петере, кажіть відверто.
— Вона, схоже, не зовсім повірила першому повідомленню або, в усякому разі, воно її дуже здивувало. Але потім вона вирішила, що це цілковита дурниця і не у вашому стилі, і тепер…
— І тепер?
— Ну, вона вважає ситуацію украй незручною і не знає, що їй робити. До того ж вона вам симпатизує, ви їй подобаєтеся… як керівник. Тому вона прийшла до мене за порадою.
— Зрозуміло. І що ви їй сказали?
— Я сказав, що хтось підробив вашу адресу і тепер не дає просвітку їй. Або, можливо, вам обом. І я обіцяв поговорити з вами.
— Дякую. Будь ласка, пришліть її до мене за десять хвилин.
Еріка використала час для складання тексту цілковито особливого повідомлення.
У зв'язку з інцидентом, що трапився, я змушена інформувати вас про те, що один із співробітників «СМП» отримав електронною поштою кілька листів, нібито відправлених мною, з грубими сексуальними домаганнями. Я сама отримала повідомлення вульгарного змісту від відправника, що використовує адресу «СМП», яка починається на «centralred». У «СМП», як відомо, такої адреси не існує.
Я проконсультувалася з начальником технічного відділу, який повідомив, що адресу відправника легко підробити. Як саме це робиться, я не знаю, але в Інтернеті очевидно є сайти, які дозволяють проробляти такі речі. Я змушена з жалем констатувати, що до подібного заняття вдається якась хвора людина.
Я хочу знати, чи не отримував ще хто-небудь із співробітників дивні електронні повідомлення. У такому разі прошу негайно звернутися до відповідального секретаря редакції Петера Фредрікссона. Якщо подібні жарти будуть і далі, нам доведеться подумати про заяву до поліції.
Еріка Берґер, головний редактор
Вона роздрукувала примірник мейла, а потім відіслала разом усім співробітникам концерну «СМП». Тієї ж хвилини у двері постукала Ева Карлссон.
— Доброго дня, сідайте, — сказала Еріка. — Я чула, що ви отримали від мене електронні повідомлення.
— Ой, я не думаю, що їх надсилали ви.
— Тридцять секунд тому ви, в усякому разі, отримали від мене лист. Це повідомлення я написала власноручно і розіслала всім співробітникам.
Вона простягнула Еві Карлссон роздруковану копію.
— Гаразд. Усе зрозуміло, — сказала Ева Карлссон.
— Я шкодую, що хтось вибрав вас мішенню для цієї огидної кампанії.
— Ви не повинні вибачатися за витівки якогось психа.
— Мені просто хочеться переконатися в тому, що ви більше не підозрюєте, ніби я причетна до цих листів.
— Я зовсім і не думала, що їх надсилаєте ви.
— Добре, дякую, — усміхнувшись, сказала Еріка.
Другу половину дня Моніка Фігуерола присвятила збиранню інформації. Спершу вона замовила паспортну фотографію Ларса Фаульссона, щоб переконатися, що саме цю людину бачила в компанії Йорана Мортенссона. Потім зробила по Інтернету запит у реєстрі засуджених за кримінальні злочини і відразу отримала цікавий результат.
Ларс Фаульссон, сорока семи років, відомий під кличкою Фалун, почав свою кар’єру в сімнадцятилітньому віці з викрадення автомобілів. У 70-х і 80-х роках його двічі заарештовували і засуджували за крадіжки із зломом і збут краденого. Вперше його засудили до невеликого тюремного ув’язнення, а вдруге — до трьох років в’язниці. У той час його вважали up and coming[41] елементом злочинного середовища, і він допитувався за підозрою ще як мінімум у трьох злочинах, одним з яких було досить заплутане і резонансне пограбування сейфа в універмазі Вестероса. Після закінчення строку тюремного ув’язнення, у 1984 році, він узявся за розум — або, принаймні, не скоював більше злочинів, які приводили б до арешту й ухвалення вироку. Як у легальній, так і в нелегальній професії він перекваліфіковувався у слюсаря-фахівця із замків і в 1987 році заснував власну фірму «Ларс Фаульссон. Замки і ключі», зареєстровану за адресою на площі Норртулль.
З’ясувати особу невідомої жінки, що фотографувала Мортенссона з Фаульссоном, виявилося простішим, ніж гадала Моніка. Вона просто зателефонувала до служби інформації «Мілтон сек’юриті» і пояснила, що шукає їх співробітницю, з якою деякий час тому зустрічалася, але забула, як її звуть. Зате вона могла її детально описати. Моніці повідомили, що це схоже на Сусанн Ліндер, і перемкнули телефон на неї. Коли Сусанн Ліндер відповіла, Моніка Фігуерола вибачилася, сказавши, що, мабуть, помилилася номером.
41
Перспективним (англ.).