Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Через десять хвилин вона пішла назад до «Казанчика Саміра» і зіткнулася з Мікаелем, що якраз виходив з дверей. Він здивовано зупинився.
— Еріко…
— Нічого не кажи, Мікаелю. У нас з тобою дружба з таким стажем, що ніщо не може її зруйнувати. Ти мій кращий друг, і зараз ситуація така ж, як два роки тому, коли ти поїхав до Хедестада, тільки навпаки. Я почуваю себе загнаною і нещасною.
Він кивнув і обійняв її. Вона раптом відчула, що на очі набігли сльози.
— Три тижні в «СМП» мене вже зламали, — сказала вона із сміхом.
— Ну-ну. Щоб зламати Еріку Берґер, потрібне щось більше.
— Твоя квартира в лайні. Я дуже втомилася, щоб їхати додому в Сальтшьобаден. Я засну за кермом і розіб’юся. Я тільки що прийняла рішення: дійду до готелю «Скандік Краун» і винайму номер. Ходім зі мною.
Він кивнув.
— Тепер він називається «Хілтон».
— Однаково.
Мовчки вони подалися до готелю. Мікаель обіймав Еріку за плечі. Глянувши скоса на нього, вона відзначила, що він втомився не менше за неї.
Вони підійшли прямо до рецепції, винайняли двомісний номер і розплатилися кредитною карткою Еріки. Піднялися в номер, роздяглися, прийняли душ і лягли в ліжко. У Еріки так боліли м’язи, ніби вона пробігла марафонську дистанцію. Вони трохи пообнімалися і погасли, немов задуті свічки.
Ніхто з них не відчув, що за ними стежать, і вони не звернули жодної уваги на чоловіка, який спостерігав за ними в холі готелю.
Розділ 15
Більшу частину ночі з середи на четвер Лісбет Саландер присвятила читанню статей Мікаеля Блумквіста і тих розділів його книги, які були вже майже готові. Оскільки прокурор Екстрьом збирався провести суд в липні, Мікаель вирішив, що книга має бути здана до друку найпізніше двадцятого червня. Це означало, що у Бісового Калле Блумквіста залишався приблизно місяць, щоб закінчити писати і заткнути в тексті всі дірки.
Лісбет не розуміла, як він зможе все встигнути, але це була його проблема, а не її. Її проблема полягала в тому, щоб визначити своє ставлення до поставлених ним питань.
Вона взяла комп’ютер, зайшла на «Stolliga_Bordet» і перевірила, чи не надіслав він чого-небудь нового за минулу добу. Переконавшись, що ні, Лісбет відкрила документ, якому він дав заголовок «Головні питання». Текст вона знала вже майже напам’ять, але на всяк випадок прочитала ще раз.
Він змалював там стратегію, яку їй уже пояснювала Анніка Джанніні. Коли з нею розмовляла Анніка, Лісбет слухала досить неуважно і відчужено, мовби це стосувалося когось іншого. Але Мікаель Блумквіст, на відміну від Анніки Джанніні, знав її таємниці і тому мав змогу аргументувати стратегію вагоміше. Лісбет спустилася до четвертого абзацу.
Твоя подальша доля цілком і повністю в твоїх руках. Хоч скільки б заради тебе ішачила Анніка чи хоч як би тебе підтримували ми з Арманським, Пальмґреном і рештою, це не зіграє особливої ролі. Я не збираюся намагатися тебе на щось умовити. Ти повинна сама вирішити, як тобі вчинити. Або ти схилиш суд на свій бік, або дозволиш їм себе засудити. Але щоб виграти, тобі необхідно битися.
Вона вимкнула комп’ютер і поглянула на стелю. Мікаель просив у неї дозволу розповісти в книзі правду. Він збирався утаїти те, що Б’юрман її гвалтував. Уже навіть написав цю частину, прикривши стиковку твердженням, що Б’юрман став до співпраці із Залаченком, яка луснула, коли він втратив самовладання, і Нідерману довелося його вбити. До мотивів Б’юрмана він не вдавався.
Бісів Калле Блумквіст ускладнював їй життя.
Лісбет надовго поринула в думки.
О другій годині попівночі вона взяла комп’ютер і відкрила текстовий редактор. Потім клікнула на новий документ, дістала стилус і почала набирати текст по літерах дигітальної клавіатури.
Мене звуть Лісбет Саландер. Я народилася 30 квітня 1978 року. Моя мати — Агнета Софія Саландер. Коли я народилася, їй було 17 років. Мій батько — психопат, убивця і мучитель жінок на ім'я Олександр Залаченко. Раніше він працював нелегальним агентом радянської військової розвідки ГРУ в Західній Європі.
Справа посувалася повільно, бо їй доводилося тикати в кожну літеру окремо. Перш ніж записати речення, вона формулювала його в голові і в написаний текст не вносила жодного виправлення. Лісбет працювала до четвертої години ранку, а потім вимкнула комп’ютер і помістила його на зарядку в заглиблення за тумбочкою коло ліжка. До цього часу вона встигла написати текст, що відповідав двом сторінкам А4 з одним інтервалом.