Повітряний замок, що вибухнув

Крістер Сельберґ, начальник фінансово-планового відділу «СМП», з розгубленим виглядом відклав убік аркуш формату А4 з дев’ятьма короткими пунктами, підготовленими Ерікою Берґер до щотижневої наради бюджетної комісії. Фінансовий директор Ульф Флудін був очевидячки спантеличений. Обличчя голови правління Берґшьо, як завжди, жодних емоцій не виражало.

— Це неможливо, — з люб’язною посмішкою видав Сельберґ.

— Чому ж? — поцікавилася Еріка Берґер.

— Правління ніколи на таке не піде. Це суперечить здоровому глузду.

— Повернімося до початку, — запропонувала Еріка Берґер. — Мене взяли на роботу для того, щоб знову зробити газету прибутковою. Для цього мені необхідно мати, з чим працювати. Правильно?

— Так, але…

— Я не можу брати зміст щоденної газети з повітря, сидячи в скляній клітці і загадуючи бажання.

— Ви не розумієте економічної реальності.

— Можливо. Зате я розуміюся на тому, як роблять газети. А реальність така, що за останні п’ятнадцять років штат «СМП» скоротився в цілому на сто вісімнадцять чоловік. Припустімо, що половина з них графіки, яких замінила нова техніка і таке інше, але кількість репортерів, що створюють тексти, зменшилася за цей час аж на сорок вісім чоловік.

— Це були вимушені скорочення. Якби ми їх не зробили, газету давно б довелося закрити.

— Почекаймо вирішувати, що вимушено, а що ні. За останні три роки зникли вісімнадцять ставок репортерів. Крім того, на сьогодні аж дев’ять ставок в «СМП» вакантні і якоюсь мірою покриваються тимчасовими співробітниками. Спортивній редакції катастрофічно бракує персоналу. Там має бути дев’ять співробітників, а вже більше року дві ставки ніким не зайняті.

— Йдеться про економію коштів. Тільки й того.

— У відділі культури не зайнято три ставки. В економічній редакції бракує однієї ставки. Юридичної редакції практично не існує — там у нас є лише керівник, який для кожного завдання набирає репортерів із загальної редакції. І так далі. Газета серйозно не стежила за діяльністю державних управлінь та відомств принаймні років вісім. Тут ми перебуваємо в цілковитій залежності від позаштатних працівників і матеріалів Телеграфної агенції. А як вам відомо, Телеграфна агенція вже багато років тому скасувала у себе відповідну редакцію. Іншими словами, у Швеції не існує жодної редакції, яка висвітлює діяльність державних управлінь та відомств.

— Газетна галузь перебуває у тяжкому становищі…

— Реальність така, що або «СМП» слід негайно закрити, або правління повинне переходити до рішучих дій. У нас сьогодні менше співробітників, але їм доводиться щодня створювати більше текстів. Статті виходять поганими, поверховими, вони не викликають довіри. Отже, народ перестає читати «СМП».

— Ви не розумієте того…

— Я втомилася слухати, що я чогось не розумію. Я не якась учениця на профорієнтації, що тут задля розваги.

— Але ваша пропозиція божевільна.

— Чому?

— Ви пропонуєте зробити так, щоб газета не була прибутковою.

— Послухайте, Сельберґе, протягом цього року ви збираєтеся роздати двадцяти трьом акціонерам газети величезну суму грошей як дивіденди. До цього додадуться ще абсолютно безглузді бонусні виплати дев’яти членам правління, які обійдуться «СМП» майже в три мільйони крон. Собі самому ви нарахували бонус чотириста тисяч крон як винагороду за проведення скорочень в «СМП». Зрозуміло, це далеко не такий великий бонус, як уривають собі деякі директори «Скандії», але в моїх очах ви не варті жодного ері. Бонус треба виплачувати, коли ви зробите щось таке, що зміцнить газету. А ваші скорочення насправді ослаблюють «СМП» і поглиблюють кризу.

— Це вкрай несправедливо. Правління схвалило всі запропоновані мною заходи.

— Правління схвалювало ваші заходи, позаяк ви гарантували розподіл дивідендів. З цим треба негайно покінчити.

— Значить, ви цілком серйозно пропонуєте, щоб правління скасувало всі виплати дивідендів і бонусів. Невже ви думаєте, що утримувачі акцій погодяться піти на таке?

— Я пропоную оголосити цей рік роком нульового прибутку. Це дасть економію майже в двадцять один мільйон крон і можливість сильно зміцнити персонал та економічне становище «СМП». Я пропоную також зменшити зарплату керівникам. Моя зарплата — вісімдесят вісім тисяч крон, що є чистим безумством для газети, яка не може собі дозволити навіть заповнити штат спортивної редакції.