Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)

В антиукраїнських репресивних заходах активну участь взяла «польська» поліція. У дистрикті «Галичина» вона вперше опинилася саме на Підкарпатті. У травні 1944 р. до Долини прибули німецькі відділи, сформовані винятково з поляків Сілезії («шльонзаків»). «Польська» поліція брала участь у «пацифікаціях» українських сіл Колодзеївка, Велчинець, Сулатичі Калуського району, Белшів, Болашівка, Більшовцівська Слобідка Станіславського району та інших[610].

Неодноразово вона надавала допомогу в обороні польських осередків, передавала аківцям зброю, провокувала німецько-угорські «пацифікації» українських сіл. Чимало поліцаїв, а також вояків вермахту польської національності приєднувалися до членів баз самооборони і навіть входили до їхнього керівного складу. Так, наприклад, заступником керівника бази АК в селах Луковець Журавський і Луковець Вишньовський підпоручника Є. Поляка («Август», «Пан») був дезертир вермахту «шльонзак» П. Круль[611].

Бази самооборони отримували допомогу і з боку тих поляків, які служили в німецьких адміністративних органах влади, зокрема в кримінальній поліції. Непоодинокі випадки, коли до німців і тут на службу свідомо потрапляли члени підпілля. Наприклад, до станіславівського відділення державного корпусу безпеки, що підлягало львівській Делегатурі польського емігрантського уряду, входили поляки з кріпо, які, як зазначе-но в документах аківського підпілля, «викликали цілковиту довіру»[612].

Серед польських партизанських (лісових) загонів, які брали активну участь у захисті польського населення, а також у проведенні «відплатних» антиукраїнських акцій, слід назвати загін поручника З. Пацака з села Корчунек Дашавський, загін підпоручника Є. Поляка, який взаємодіяв з базою самооборони в селах Луковець Журавський і Луковець Вишньовський, загін підпоручника Т. Мічика, загін капітана М. Вілчевського, який здійснив у червні 1944 р. 100-кілометровий рейд через лісові масиви, опановані УПА (з села Корчунек Дашавський у район нафтового басейну — до Биткова), та інші. Усі названі загони діяли, головним чином, на території Стрийщини. У Коломийському інспектораті АК особливу активність у протидії українцям виявив загін С. Кошиби, зокрема під час запеклих боїв з формуваннями УПА у квітні 1944 р. за Битков у Надвірнянському районі[613].