Франческа. Володарка офіцерського жетона

А в наступну мить сталося ось що: чудовий парний монітор Philips Brilliance, що складається із двох окремих екранів, від поштовху втратив рівновагу й полетів на підлогу. Від удару він розколовся на два окремі монітори — це була особлива модель Philips, що об’єднувала два окремі екрани в одній панелі.

До слова, ми не вперше влаштовуємо погром у командному центрі. Колись напарниця захопилася, запустила в мене бейсбольним м’ячиком і розколола величезне панорамне скло, яке відділяє пульт зв’язку, де сидить наша Трейсі, від командного центру, де сидимо ми[67].

— Ти ціла? — спокійно спитав я тепер, лежачи під столом.

— Та що б мені сталося, — флегматично відповіла напарниця, лежачи поряд, біля стільця. Ми одночасно зареготали.

Монітор ми побачили вже після того, як повставали.

— Mamma mia! — пискнула Франческа і швидко закрила рота руками.

— От зараза, — я, тримаючись за спину, підійшов до розбитого монітора. — Ну все. Це гаплик.

— Haplik? — перепитала злякана дівчина.

— Haplyk. Ти вмієш вимовляти звук «и»? Це як у Jonny — тягнемо останню букву.

— Haply-yyyk!

— Якось так.

— До речі, що таке haplyk?

— Лайно.

— В сенсі лайно? У фізичному?

— Ні, в сенсі… Е-е-е… Ситуативному.

— А, так би й сказав, що це «pizdiets»!

— Говори «haplyk» — це звучить не так вульгарно.

— Діти, ви ним у футбол грали чи що? — старший офіцер Баррел сумно дивився на розбитий монітор.