Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу
- Автор: Саттер Дэвид
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Дух і літера
- ISBN: 978-966-378-524-0
- Переводчик: Наталья Комарова
- Жанр: История
Электронная книга - «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу». Краткое содержание книги:
Авер’янов спитав Блока про його думку щодо значення цих картин. Трохи повагавшись, Блок сказав, що бачить у них прагнення поєднати материнство з битвою в космосі. Авер’янову дуже сподобалася ця відповідь. «Ви перший, хто вгадав сенс цих картин, — сказав він і продовжив, указуючи на присутніх: Валера в нас — бог війни, Ігор — найвище божество, а ви будете богом мудрості».
Незабаром Блок дізнався, що Авер’янов і його учні займаються тим, що вони називали «просторовим карате» — завдаванням болю на відстані. Авер’янов роз’яснював природний рух енергії у тілі, як її накопичувати, спрямовувати та поширювати. Коли він із кимось боровся, його учні збиралися разом і медитували про того, кого він хотів знищити. Ігор пізніше розповів Блоку, що Авер’янову вдалося викликати серцевий напад у одного з провідних йогів Москви.
«Йоги пишуть, що треба запобігати поширенню заздрощів і ненависті, — говорив Авер’янов. — Але це нонсенс. Ми повинні поширювати ненависть. Ми перемогли у війні з фашизмом лише завдяки ненависті. Ненависть є джерелом сили та енергії». Авер’янов говорив також, що найбільша загроза для росіян надходить від китайців і національних меншин, тому потрібно знищити китайців. «Секрет полягає в проникненні в людський розум. Якби в мене було 75 учнів, разом ми змогли б змінити агресивну природу китайців, містично перевиховати їх, щоби вони робили все, що ми захочемо. Ми можемо дослідити цей процес, випробувавши наші методи на бурятах».
Ще Авер’янов говорив, що КДБ переслідує євреїв у Радянському Союзі, й це добре, але треба діяти ефективніше. Він дав також зрозуміти, що ненавидить будь-які національні меншини. Впродовж років Авер’янова періодично поміщали в психіатричні лікарні, й найбільшим своїм ворогом після нацменшин він уважав психіатрів, які тримали його в психлікарнях, тоді як він був найнормальнішим із усіх. Єдиним місцем, сказав він, де до нього ставляться з повагою і надзвичайно серйозно сприймають його пояснення щодо просторового карате, є КДБ.
Авер’янов запевнив, що його учні навчені виконувати будь-які його накази. «Якщо я накажу їм роздягнутися, вийти на вулицю й щось крикнути, вони це зроблять».
Стосовно того, що потрібно для опанування просторового карате, він сказав: «Якщо я побачу у ваших очах, що ви маєте якісь власні думки, ви ніколи не засвоїте цей метод. Ви мусите навчитися підкорятися».
Блок більше не зустрічався з Авер’яновим, але постійно чув про нього, бо Москва була наповнена його книжками, брошурами та буклетами. Більшість із них були обсягом у 100–200 сторінок, і з них робили чудові фотокопії. Авер’янов писав про свій особистий досвід, про свою філософію, про китайську загрозу та про необхідність знищувати національні меншини. Його публікації завжди були підписані його іменем, тож КДБ в будь-який момент міг їх припинити, але праці Авер’янова натомість примножувались і поширювалися. Це свідчило про явний інтерес КДБ до його діяльності й підтверджувало слова Авер’янова про те, що КДБ був єдиним, хто сприймав його ідеї серйозно.
В одній зі своїх брошур — «Теорія та практика психоенергетичної боротьби зі всесвітнім китайським експансіонізмом» — Авер’янов відповідав на запитання двох свої учнів. Він пояснював методи підготовки фахівців із просторового карате, які повинні «привести свій мозок у стан чистої магнітної плівки, на якій можуть бути записані лише наші ідеї — стисло й по суті, як військові команди». Книжечка завершувалася тим, що учні Авер’янова викликають китайських містиків на бій: «Вони побачать нашу силу. І це буде останнє, що вони побачать».
Згодом після знайомства з Авер’яновим Блок став працювати в Інституті органічних напівфабрикатів, де до нього скоро приєдналися Хронопуло та Крочик, які час од часу ходили в Москві на лекції з парапсихології, довідуючись про них із чуток. Одного разу вони потрапили на лекцію Сергеєва в Історичному товаристві, присвячену «біополям». Сергеєв стверджував, що біополе здатне визначити, в якому столітті сталася та чи інша подія. Він показував невеличку темну скриньку завбільшки з транзисторний радіоприймач, яка мала антену та шкалу зі стрілкою. Коли він до когось підносив цей апарат, стрілка рухалася вздовж шкали. Коли до пристрою підносили списа XII століття, він теж реагував і давав показання. Історики схвально хитали головами.
Після лекції Хронопуло та Крочик спитали, чи можна подивитися на схему цього пристрою. Сергеєв запросив їх на свою наступну лекцію в Зоологічному музеї МГУ. Хронопуло та Крочик розповіли про це Блоку й запропонували піти разом. Після цієї лекції Сергеєв показав трьом фізикам схему продемонстрованого ним приладу і розповів про його здатність реєструвати біополе. Проте його пояснення здалися їм непереконливими з наукового погляду. Вони спробували пояснити Сергеєву деякі елементарні фізичні принципи, але він продовжував повторювати одне й те саме, немов платівка, яку заїло. Вони зрозуміли, що дискутувати з ним немає сенсу, і припинили зустрічатись із Сергеєвим.