Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу
- Автор: Саттер Дэвид
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Дух і літера
- ISBN: 978-966-378-524-0
- Переводчик: Наталья Комарова
- Жанр: История
Электронная книга - «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу». Краткое содержание книги:
Втім, ця група проіснувала недовго, бо Барац та інші її члени стали обмінюватися звинуваченнями в співробітництві з КДБ. Коли група розпалася, Бараци долучилися до руху п’ятидесятників — сектантів, що були найбільш активними в домаганні забезпечення права на від’їзд із країни.
Однак тепер Бараців стало важко знаходити. Подекуди вони зникали на тижні, подорожуючи автомобілем Галини Прибалтикою або містами України, й відмовлялися розповідати, де вони були. Якщо раніше Василь сам полював за іноземними журналістами, то тепер став невловимим, і я бачив його дедалі рідше. Завершилося все тим, що 9 серпня 1982 року, під час посадки на літак у Рівному, його затримали та побили співробітники КДБ. Коли Галина прилетіла до Рівного з’ясувати, що сталося з її чоловіком, місцева влада відмовилася навіть підтвердити, що Барац перебуває в місті. Із третьої спроби, приїхавши до Рівного 23 серпня, вона нарешті дізналася, що його тримають у Ростові-на-Дону. Там 9 березня 1983 року заарештували й саму Галину. Однак обом гаданим «шпигунам» було пред’явлено звинувачення не в шпигунстві, а в антирадянській агітації.
Якось у червні 1980 року московський фізик Віктор Блок і двоє його друзів, теж фізики з Інституту органічної хімії, Юрій Хронопуло та Геннадій Крочик зайняли свої місця в кінозалі клубу ім. Макаренка в центрі Москви й чекали на початок фільму про Індію, аж раптом почули сирени та звук гальм на вулиці. За мить до зали увірвалися двадцятеро міліціянтів в одностроях і в цивільному з криками: «Залишатися на місцях! Ніхто не давав дозволу на показ цього фільму!» Потім міліція записала прізвища всіх присутніх і поїхала.
Минуло чотири місяці. Хронопуло, Крочик і Блок більше не ходили в кіно, але часто відвідували лабораторію біоелектроніки в Фурманному провулку, яка займалася експериментами в галузі парапсихології. Через це Хронопуло викликали до парткому інституту, де, крім інститутських партійців, на нього чекали троє не знайомих йому людей: молодий чоловік, явно з КДБ, інструктор із райкому та якийсь старий більшовик.
Засідання розпочалося в типово радянському стилі.
«Як Ви гадаєте, чому Вас сюди викликали?» — спитав співробітник КДБ.
«Гадки не маю, — відповів Хронопуло. — Скажіть Ви».
«Гаразд, — сказав кадебешник. — Скажіть нам, Ви цікавитеся парапсихологією?»
«Так».
«Ви відвідуєте лабораторію з біоелектроніки у Фурманному провулку?»
«Так, я навіть подав там заяву про вступ».
«Ви заяву подали? — втрутився старий більшовик, повторюючи слова Хронопула з підкресленою іронією. — А Ви подумали, що тепер Ваші дані лежать на столі в американської розвідки?»
«Мої дані є в кожному часописі, де я коли-небудь публікував свої наукові праці», — зауважив Хронопуло.
«А як щодо фільму? — спитав інструктор. — Про що він був?»
«Не знаю, — відповів Хронопуло, — я ж так і не зміг його подивитися».
«Ну, а як він називався?»
«Я і цього не знаю».
«Ви — доктор наук, — сказав старий більшовик, — і Вам не соромно, що Вас втягнули в якусь секту? Як там вона називається?..».
«Товариство Криштани», — підказав інструктор, хоча було видно, що він не зовсім упевнений у цій інформації.
«Я не знаю такого товариства», — сказав Хронопуло.
Це чомусь розлютило старого більшовика.
«Ви маєте займатися наукою!» — гримнув він.
«Ви хочете сказати, що я не маю права цікавитися парапсихологією в свій вільний час?»
«Звісно, можете, — сказав кадебешник, чомусь намагаючись розрядити атмосферу, — але Ви маєте стерегтися будь-яких провокацій. Вас можуть спробувати затягнути до релігійної секти».
Невдовзі після цього директор інституту викликав до себе Блока.
«Ви ходите до лабораторії біоелектроники, — сказав він, — і КДБ від цього не в захваті. Я мушу Вас попередити: якщо Ви й надалі ходитимете туди, може виникнути ситуація, коли я буду змушений Вас звільнити».
Аналогічні попередження отримали й Хронопуло з Крочиком, і всі троє припинили відвідувати лабораторію.
Захоплення Блока парапсихологією почалося в 1962 році, коли він вирішив відвідати лабораторію біоінформації біля Курського вокзалу, почувши, що там проводять експерименти з телепатії. Він знав, що вона працює по середах, і коли приїхав туди вперше, спустився сходами до підвалу й увійшов до слабко освітленої кімнати. Там за столом сидів низенький добродушний чоловік сорока з лишком років і щось діловито писав. Блок сказав, що хоче подивитися на роботу лабораторії, і чоловік енергійно потиснув йому руку і видав членський квиток.