Метаморфози

39] Між суходолом, повітрям і водами є серединне 40] Місце у просторі — наче межа трьохчастинного світу. 41] Кожну подію відтіль, хоч і віддаль незмірно далека, 42] Видно, й усі голоси проникають у вуха чутливі. 43] Там — Поголоска живе; її дім — на вершині найвищій. 44] Безліч веде туди входів і тисяча отворів різних 45] Є в тому домі; дверей — ні одних ні в одному проході. 46] Навстіж усе там і вдень і вночі. Увесь дім — із дзвінкої 47] Міді, й гуде він увесь, і відлунням повторює звуки. 48] Спокою в ньому нема, жоден закуток тиші не знає. 49] Криків, одначе, не чуть, тільки гамір стоїть невиразний. 50] Море подібно шумить, коли подих його наслухати 51] Здалеку. Відгомін грому такий, коли в хмарі понурій 52] Ще раз, але ніби знехотя вже, загуркоче Юпітер. 53] В передпокоях — роїться юрба. То виходить, то входить 54] Натовп хисткий. Неправдиві й правдиві впереміш повсюди 55] Там сновигають чутки, перепурхують з місця на місце 56] Незрозумілі слова; ці наповнюють вуха дозвільних. 57] Ті — з новиною далі летять. Щораз більшає доля 58] Вигадки: що б не почув,— щось від себе додасть оповідач. 59] Там — Легковірність і Помилка, здатна на все, процвітає, 60] Там і Веселість пуста проживає, й Страхи онімілі, 61] й Розбрат, іще молодий, і не знати ким зроджений — Шепіт. 62] Там озирається пильно довкіл і сама Поголоска: 63] Мусить—бо знати, що діється в небі, на землях, на водах. 64] От сповістила вона, що з загонами воїнів збройних 65] Грецькі до Трої зближаються судна. Отож не зненацька 66] Ворог напав: укріпились троянці й від моря проходи 67] Всі перекрили. Від Гектора перший ти рішенням Долі, 68] Протесілаю, упав. Поріділи данайців загони 69] В перших боях: наштовхнулись на Гектора—мужеубивця. 70] Крові чимало проливши, відчули й фрігійці, що значить 71] Меч у правиці ахейців. Уже побережжя сігейське 72] Кров ю спливало. Вже Кікн, потомок Нептуна, зі світу 73] Тисячу воїнів звів. Уже грізний Ахілл пе'ліонським 74] Списом троянців десятками клав. На Прудкій колісниці 75] Чи то за Ректором він, чи за Кікном шукаючи, врешті, 76] З Кікном зіткнувсь (тому Гектор ще міг десять років прожити). 77] Ось, понукаючи коней, що під хомутом вигинали 78] Спінені шиї, на ворога він скерував колісницю. 79] Списом потряс у могутній руці й до героя звернувся: [208] 80] «Хто б ти, юначе, не був, перед смертю потішся принаймні