Рутенія. Повернення відьми
- Автор: Климчук Віталій
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5535-4
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Рутенія. Повернення відьми». Краткое содержание книги:
Князі правлять державами казкової землі Укранії, пліч-о-пліч з ними — мудрі відьмаки. Лісами мандрують чугайстри, полісуни, мавки, в річках живе плем'я русалок, під землею сховалися рахмани й могутні Великі Полози. Але й капосні злидні дошкуляють людям, і жорстокі песиголовці причаїлися біля кордонів… Такий світ Яв, а ще є світи Прав і Нав. Всіх їх поєднує Світове Дерево, основа Всесвіту.
Героїні роману, молодій обдарованій відьмі Рутенії, доведеться не лише шукати шлях до власного «Я», але й рятувати Всесвіт від зазіхань злодія Ахрумана, що вклоняється Чорнобогу. Вірні друзі — чугайстер Віт, русалинка Дзеванна, молодий зільник Золота, мудрий відьмак Добровін — та інші дивовижні люди й істоти допоможуть їй долати найсуворіші випробування…
Поєднання захопливих пригод і поетичного світосприйняття — таким є сучасне українське фентезі. Алегоричною мовою оповідає воно читачеві про вічні цінності, моральні й культурні.
Чорні відьмаки безслідно зникли. Позабивалися у шпаринки, порозбігалися по далеких селах, поосідали в лісах, сподіваючись на прихід нового чорнобожого слуги…
Замок відпустив рабів і заснув. Заснув мертвим сном, мріючи про прихід нового Владаря, який розбудить його…
Дзеванна швидко прийшла до тями. Річками, які ще не встигли замерзнути, вони з Русаною дісталися Суронжу. І там дочекалися приходу Добровіна з Вітом та Босем. Рутенія з Золотою прилетіли на Лютиборі.
Діва, Ярова дружина, почувши, що той відвернувся від Ахрумана й покаявся у гріхах, попросила Добровіна повернути її назад. Яр стрів її у покоях, кинувся обійняти, вкрив поцілунками, а потім впав на коліна і заплакав. Діва обняла його, поцілувала у вуста.
— Ми багато пережили. Багато пройшли. Я змінилась. Ти змінився. Незмінним лишилося одне — моя любов до тебе.
— Я змінився. Ти стала інша. Змінилось і моє кохання — воно стало сильнішим, глибшим, справжнішим! Не кидай мене.
— Не покину. Ми завжди будемо разом. Ти, я і наш син.
Люди зібралися на центральній площі. Люті, налякані, вони грілися коло вогнищ. Зібралися на площі й князі з Древії, Скреви і Полевії.
Нарешті вийшов Яр і сказав:
— Ми пройшли чимало випробувань. Я був не дуже добрим князем. Більше дбав про розваги, ніж про державу. Більше думав про себе, ніж про народ. І через це вступив у змову з Ахруманом. Я хотів зберегти владу за собою й передати її нащадкові.
Люди притихли.
— Завдяки моєму учителю, наставнику Добровіну, полуда спала з моїх очей. Ви можете мене не обрати. Ви маєте право мене покарати. Це ваш вибір, якому я скорюся без нарікань. Прошу лише, хай життя моєї дружини Діви і майбутнього мого сина буде щасливим. Не прошу за своє життя, молю за їхнє щастя!
Яр помовчав, вдивляючись у людські обличчя. Був він цієї миті величний, як ніколи. І хоч каявся у гріхах, був чистий, хоч визнавав провину, був світлий.
— Я все сказав, — промовив він. — Слово за вами!
Народ мовчав. Мовчали і князі Древії, Скреви і Полевії.
І раптом площа внизу вибухнула криками:
— Хай Яр буде Старшим Князем!
— Яр — князь!
— Тільки сильний може покаятись перед народом!
— Яра на князя! Яра на князя!
Крики не вщухали. Князі перезирнулися. Встали. Зиркнули на Яра, на людей на площі… і мовили в один голос:
— Хай буде так, як хоче народ! Прощаються гріхи князеві Ярові, і обирається він Старшим Князем.
24
— Як так сталося, що народ захотів Яра князем? — спитав Віт у Добровіна.
— Народ любить підкорятися силі, щоб не доводилось забагато думати й вирішувати. Свобода передбачає відповідальність. Її мало хто готовий прийняти. Тому люди люблять сильних владарів. Тому і тримався Ахруман у Богумирі. Проте народ любить, коли визнають і його силу. Коли готові їй підкоритися. Коли визнають, що є народ, якого правди силу ніхто здолати ще не зміг… Тому і обрали Яра. Він сильний і визнав силу народу. Він став мудріший. Із нього буде гарний князь. Він готовий, — Добровін усміхнувся.
— Я все думаю, — сказала Рутенія, — чи цим усе скінчиться? І якщо скінчиться, то що робити далі? Ахрумана ми подолали. Світ врятували. Як жити і чим жити?
— Один лиш Яр мало на що буде здатен. Одна лише ти нічого не зміниш. Пройде кілька років — і може прийти новий Ахруман… Але світ зрушив з місця, і цьому новому світу потрібні ми. Уже не як сильні владарі, а як мудрі вчителі. Як змінюється світ, так і ми мусимо змінюватися з ним. Навряд чи все це коли скінчиться. — Добровін усміхнувся ширше, і в його очах застрибали вогники молодечого завзяття.
Рутенія уважно вивчала вогонь у каміні, потім підвела голову і сказала:
— Непокоять мене кілька речей. Рахманське підземелля. Хто мені його показав? Ахруман чи боги? Якщо Ахруман, то навіщо? Підземелля привело мене до Корсуня і я швидко дісталась Суронжу. І не втрапила в Ахруманові лабети.
— Не забувай, Ворон був гравцем. Гравцем, який заплутався у власній грі, — мовив Добровін.
— А я думаю, то були боги! — озвався Бось.
— Чому?
— Бо була ж мапа підземелля. Мапа, яка сама обрала тебе, Рутеніє! Ахруман міг показати тобі вхід у підземелля, але змусити рахманське підземелля дати комусь мапу він був не в силі.