Пригоди бравого вояки Швейка
- Автор: Гашек Ярослав
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-966-663-093-6
- Переводчик: Степан Масляк
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Пригоди бравого вояки Швейка». Краткое содержание книги:
Або ще наведу вам один приклад, як у Кладні помилився поліцейський пес — вівчарка відомого капітана Роттера. Капітан Роттер дресирував тих псів і випробовував їх на різних волоцюгах, так що всі волоцюги почали обминати Кладненську округу, мов зачумлену. Тоді Роттер наказав жандармам за всяку ціну знайти когось підозрілого. Ті й привели йому одного разу досить пристойно вдягненого чоловіка, на якого вони натрапили в Ланських лісах. Він сидів там на пеньочку.
Роттер наказав відрізати клаптик поли від його пальта і дав той клаптик понюхати псам. Потім цього чоловіка відвели в якусь цегельню за містом, а по слідах пустили дресированих псів. Ті його знайшли і привели назад. Потім цього чоловіка примусили лізти по якійсь драбині на горище, стрибати через мур і кидатися у ставок, а пси, звичайно, за ним. Наприкінці виявилося, що це був чеський радикальний депутат, якому настогидло засідати в парламенті, і він виїхав на прогулянку у Ланські ліси. Тому я й кажу: немає людей без помилок.
Помилятися властиво всім: хай то вчені, чи придуркуваті, чи просто неосвічені бовдури. І міністри помиляються.
Комісія судових лікарів, яка мала вирішити, наскільки психічний стан обвинуваченого Швейка відповідає чи не відповідає усім його переліченим у рапорті злочинам, складалася з трьох дуже поважних панів. Причому погляд кожного зокрема діаметрально різнився від будь-якого погляду інших двох. Вони були представниками трьох різних протилежних напрямків і психіатричних шкіл, і якщо ці протилежні наукові табори прийшли до цілковитої згоди щодо Швейка, то це можна пояснити лише тим величезним враженням, яке Швейк справив на всю комісію, коли ввійшов у зал, де мали обслідувати його психічний стан. Побачивши на стіні портрет австрійського монарха, він вигукнув: «Панове, хай живе цісар Франц Йосиф Перший».
Справа була зовсім ясна. Завдяки спонтанному виступові Швейка відпала ціла низка питань. Залишилися лише найважливіші. Відповіді на них мали підтвердити на підставі системи доктора психіатрії Каллерзона, доктора Гевероха і англійця Вейкінґа{26} первісну думку про Швейка.
— Чи радій важчий від олова?
— Я його, пробачте, панове, не важив, — зі своєю милою посмішкою відповів Швейк.
— Ви вірите в кінець світу?
— Насамперед я мусив би той кінець побачити, — відповів Швейк недбало, — однак зовсім певне, що завтра я його ще не дочекаюсь.
— Чи могли б ви вирахувати діаметр земної кулі?
— Ні, панове, не зумів би, — відповів Швейк, — але я б вам, панове, також загадав одну загадку: стоїть триповерховий будинок, а в цьому будинку на кожному поверсі вісім вікон. На даху два дахові віконця і два комини. На кожному поверсі живе по двоє квартирантів, а тепер, панове, скажіть мені, в якому році померла двірникова бабуня?
Судові лікарі значуще переглянулися, але, незважаючи на це, один із них поставив ще таке питання:
— Чи знаєте ви, яка найбільша глибина в Тихому океані?
— Цього, панове, не знаю, — почулося у відповідь, — але думаю, що там безперечно глибше, ніж під Вишеградською скелею у Влтаві.
— Досить? — лаконічно спитав голова комісії.
Але все ж таки один із членів комісії попросив дозволу поставити ще одне запитання.
— Скільки буде, якщо 12897 помножити на 13863?
— 729, — відповів Швейк, не зморгнувши оком.
— Гадаю, цього досить, — промовив голова комісії, — можете відвести обвинуваченого на старе місце.
— Дякую вам, панове, — шанобливо сказав Швейк. — З мене цього також цілком досить.
Коли Швейка вивели, колегія трьох прийшла до спільного висновку, що Швейк дурний як пень та ідіот згідно з усіма законами природи, які відкрили учені психіатри. У висновках, надісланих слідчому, між іншим, було зазначено: