Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3

Про те, щоб вийти в коридор, не могло бути й мови — мої кроки одразу ж почули б, а двері потрібної кімнати могли бути замкнені. Отже, я міг досягти своєї мети — якщо її взагалі можна було досягти — тільки пройшовши через порівняно слабкі міжкімнатні двері, вибиваючи при цьому замки і засувки плечем як тараном. Такий план дій видавався мені цілком прийнятним з огляду на вік і стан самої будівлі та усіх її конструкцій і засувок; втім, було зрозуміло, що зробити це тихо не вийде. Я покладався на стрімке пересування, а ще сподівався, що встигну добігти до вікна раніше, ніж мої переслідувачі оговтаються і відчинять двері потрібної їм кімнати. Двері ж свого номера я забарикадував ізсередини, підперши комодом — його я пересував поступово, намагаючись якомога менше шуміти.

Я усвідомлював, що мої шанси на успіх мізерні, тож був готовий до найгіршого. Навіть якби пощастило перебратися на дах сусіднього будинку, це все одно не вирішувало проблему, адже після цього ще треба було якось дістатися землі і втекти з міста. На користь мені було хіба те, що у напівзруйнованих сусідніх будинках ніхто не жив і на кожному поверсі зяяли чорні діри вікон.

Пригадавши накреслену для мене карту, я зрозумів, що найвигідніший шлях із міста веде на південь, тому кинувся до дверей у південну кімнату. З’ясувалося, що двері відчиняються до мене, а відімкнувши свою засувку, я переконався, що по той бік дверей є така ж сама — за таких умов вибивати двері було незручно. Відкинувши південний напрямок втечі, я почав обережно підсувати під ці двері ліжко — на випадок нападу з того боку. Північні двері, на щастя, відчинялися назовні, тому я вирішив — хоча і встиг переконатися, що засувка на цих дверях також на місці, — що прориватимусь саме в цьому напрямку. Якби пощастило дістатися даху котрогось із будинків на Пейн-стріт і спуститися на землю, можливо, я зміг би прослизнути через внутрішній двір у сусідні будівлі або ті, що з протилежного боку, і опинитись на одній із прилеглих вулиць — Вашинґтон-стріт або Бейтс чи вигулькнути на Пейн-стріт і уже звідти обережно повернути на південь, до Вашинґтон-стріт. В будь-якому разі, я мав намір дістатися Вашингтон-стріт, а потім якомога скоріше покинути район міської площі. Я мав, наскільки зумію, обходити стороною Пейн-стріт, адже пожежна частина могла не закриватися навіть уночі.