Нескінченна історія
- Автор: Энде Михаэль Андреас Гельмут
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Старого лева
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Нескінченна історія». Краткое содержание книги:
- Гаразд, - сказав Бастіян. - їха сказала мені те саме. І я вже його знаю - я знаю своє наступне бажання. Ходи зі мною, я хочу, щоби його почули всі.
Вони повернулися до решти.
- Друзі, - сказав Бастіян, - досі ми даремно шукали шляху, який міг би вивести мене назад, у мій світ. І я боюся, що якщо ми і далі робитимемо те саме, то так ніколи його і не знайдемо. Через те я вирішив знайти єдину особу, яка зможе дати мені пораду і допомогти у цій скруті. Це Дитинна Царівна. Відтепер метою нашої подорожі є Вежа Зі Слонової Кості.
- Ур-ра-а-а! - в один голос закричали троє лицарів.
Та їхній крик перекрив гулкий голос Фухура:
- Облиш це, Бастіяне Бальтазаре Букс! Ти запри неможливого! Хіба ти не знаєш, що із Золотоокою Повелителькою Бажань можна зустрітися тільки один-єдиний раз? Ти більше ніколи її не побачиш!
Бастіян рвучко випростався.
- Місяцівна дуже багато мені завдячує! - промовив він трохи роздратовано. - Я навіть не можу собі уявити, що вона відмовиться мене прийняти.
- Ти ще матимеш нагоду пересвідчитися, - відказав Фухур, - що її рішення іноді воістину незбагненні.
- Ви з Атрею, - мовив Бастіян - і відразу ж відчув, як його з головою накриває хвиля гніву, - чомусь постійно даєте мені поради. Однак ви і самі бачите, до чого приводить, коли до них дослухатися. Тепер я сам буду вирішувати, що робити. До речі, я вже вирішив, тож так воно і буде.
Він глибоко вдихнув, а тоді повів уже спокійніше:
- До того ж, ви думаєте згідно з вашими уявленнями і все міряєте своєю міркою. Та ви - створіння Фантазії, а я - людина. Звідки ж тоді ви можете знати, чи й для мене добре те саме, що є найкращим для вас? Коли Атрею носив Ау- рин, той впливав на нього інакше, ніж на мене. І хто, як не я, мав би повернути Місяцівні її Сяйво? Кажеш, із нею неможливо зустрітися двічі? Але я вже двічі зустрічався з нею. Вперше ми побачилися тільки на коротку мить, тоді, коли до неї прийшов Атрею, а вдруге - коли вибухнуло яйце, дім Старця Із Мандрівної Гори, де опинилася і Золотоо- ка Повелителька Бажань. Це значить, що для мене тут усе зовсім інакше, ніж для вас. І я побачу її втретє.
Усі мовчали. Панове лицарі - бо не розуміли, про що, власне, в цій суперечці йдеться, а Атрею і Фухур - бо вони дійсно засумнівалися.
- Гаразд, - нарешті тихо промовив Атрею. - Можливо, це справді так, як ти кажеш, Бастіяне. Ми не можемо знати, як поведеться Дитинна Царівна стосовно тебе.
Після цього вони знову вирушили в дорогу, і вже за кілька годин, іще перед полуднем, вийшли на край лісу.
Перед ними лежав широкий, ледь пагористий, порослий різнотрав’ям луг, ним, звиваючись, текла невелика річка. Вони під’їхали до неї і рушили за течією.
Атрею знову, як і раніше, летів на Фухурі попереду всіх, виписуючи у високості великі кола, щоби якнайкраще розвідати шлях.
Та і хлопець, і щастедракон були стривожені, і тому їхній літ уже не був такий радісний і невимушений, як досі.
Одного разу, залетівши дуже-дуже далеко наперед і високо піднявшись, вони побачили, що ген вдалечині хтось наче обрізав землю: там було неймовірно глибоке скелясте урвище. Далеко внизу, під стрімкою скелею, розлягалася рівнина, густо поросла - наскільки можна було розгледіти - лісом. У цьому місці був велетенський водоспад: води річки, яка до того текла по рівнині, прямовисно спадали додолу могутнім гуркітливим потоком. Одначе ця прірва була ще дуже далеко: вершники змогли би дістатися до цього місця не раніше, аніж наступного дня.
Щастедракон повернув назад.
- Як ти гадаєш, Фухуре, - спитав Атрею, - Дитинній Царівні дійсно байдуже, що станеться з Бастіяном?
- Хтозна, - відповів Фухур. - Адже вона не робить різниці...
- Але в такому разі, - вів далі Атрею, - вона просто- таки...
- Не кажи цього! - перебив його Фухур. - Я знаю, що ти маєш на увазі, але не вимовляй цих слів!
Атрею трохи помовчав, а тоді заговорив знову:
- Він мій друг, Фухуре. Ми повинні йому допомогти. Навіть коли це буде проти волі Дитинної Царівни, якщо доведеться. Але як це зробити?