Нескінченна історія
- Автор: Энде Михаэль Андреас Гельмут
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Старого лева
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Нескінченна історія». Краткое содержание книги:
У повітрі над котловиною аж кишіло від найдивовиж- ніших маленьких створіннячок. Він іще ніколи не бачив нічого подібного. Ці створіннячка пурхали і метушилися, від них аж рябіло в очах. У всіх на плечах були строкаті крильця, як у метеликів, усі вони були вдягнені в розмаїте картате, смугасте, у кружальця і в горошок (і так далі, і тому подібне) кумедне і недоладне вбрання, до того ж усе воно було або затісним, або зашироким, або задовгим, або закоротким, одне слово, зшитим аби як, абияк допасованим, латаним-перелатаним, ба, латки виднілися навіть на крильцях. Жодне створіннячко не нагадувало іншого, їхні личка були розмальовані, як у паяців, вони мали великі круглі червоні носи, кумедні вуха та надміру великі роти. Декотрі носили на головах різнобарвні циліндри, інші - гостроверхі шапочки, у декотрих на голові красувалися вогнисто- руді пасма, годі як інші мали лискучі лисини. Більшість створіннячок сиділи або висіли на вишуканій вежі із коштовного філігранного срібла; вони вовтузилися, підстрибували, переверталися, підтягувалися на ній. Було видно, що створіннячка намагаються її поламати. Здавалося, їм ну просто страшенно хочеться її знищити.
Бастіян вибіг надвір.
- Гей, ви! - закричав він. - Негайно припиніть! Як ви можете таке виробляти?!
Створіннячка на мить завмерли - і всі як одне подивилися на нього згори вниз.
Те, котре сиділо на самісінькому вершку вежі, поцікавилося:
- Що він сказав, отамтой?
А інше гукнуло знизу:
- Отамтой каже, як ми можемо таке виробляти.
- А чому отамтой каже, як ми можемо таке виробляти? - поцікавився третій метелик-клоун.
- Бо ви не смієте цього робити! - закричав Бастіян. - Не можете ж ви отак просто все руйнувати!
- Тамтой каже, ми не можемо отак просто все руйнувати, - сповістив перший метелик-клоун решті.
- Ще й як можемо, - відповів інший і відламав від вежі добрячий шматок.
Перший знову крикнув униз Бастіянові, крутнувшись вихором і підстрибуючи, немов навіжений:
- Ще й як можемо!
Вежа захиталася і підозріло хруснула.
- Що ви робите?! - заверещав Бастіян. Він був розлючений і трохи наляканий, але не знав, як поводитися, бо створіннячка і справді були вкрай дивні.
- Отамтой, - знову звернувся перший метелик-клоун до решти, - питає, що ми робимо.
- А що ми, власне, робимо? - поцікавився інший.
- Ми забавляємося, - пояснив третій.
У відповідь на ці слова метелики-клоуни вибухнули несамовитим хихотінням і пирсканням.
- Ми забавляємося! - крикнув перший метелик-клоун Бастіянові, мало не захлинаючись від сміху.
- Але ж вежа завалиться, якщо ви не припините! - закричав Бастіян.
- Отамтой, - сповістив решті перший метелик-клоун, - думає, що вежа завалиться.
- Ну то й що? - відказав інший.
А перший гукнув униз:
- Ну то й що?
Бастіянові відняло мову, його достоту заціпило, і перш ніж він знайшов достойну відповідь, метелики-клоуни, які висіли на вежі, раптом затанцювали щось схоже на аркан у повітрі - тримаючись, щоправда, не тільки за руки, а й за ноги, а часом і за коміри, а деяікі ще й позависали догори ногами, і всі верещали від захвату і реготали.
Те, що виробляли ці крилаті створіннячка, виглядало так дивовижно і кумедно, що Бастіян мимоволі теж засміявся.
- Але ж цього робити не вільно! - крикнув він. Це ж витвір ахараїв!
- Отамтой, - знову звернувся перший метелик-клоун до своїх товаришів, - каже, що цього робити не вільно.
- Нам вільно все, - заверещав інший, перекрутитись у повітрі. - Нам вільно все, що не заборонено. А хто нам заборонить? Адже ми - шлямуфи!
- Я! - відповів Бастіян.
- Отамтой, - пояснив перший метелик-клоун іншим, - каже, що я.
- Як це - ти? - спитали інші. - Ти нам нічого такого сказати не можеш.
- Та ж не я! - спробував витлумачити перший. - Отамтой каже, що «я» - це «він».
- А чому отамтой каже, що «я» - це «він»? - допиту- налися всі решта. -1, як на те, про кого він це каже?
- Про кого ти кажеш, що «я» - це «він»? - крикнув перший метелик-клоун.
- Я не казав, що «я» - це «він», - крикнув Бастіян уже майже розлючено, але при цьому насилу стримуючи регіт. - Я кажу, що це я забороняю вам руйнувати вежу.
- Він забороняє нам руйнувати вежу, - пояснив решті метелик-клоун, який сидів на вежі найвище.
- Хто забороняє? Хто? Хто? Хто? - перепитав один із метеликів-клоунів, які тільки-но надлетіли, а за ним загукали й усі інші новоприбулі.
- Отамтой, - відповіли їм.
Але новоприбулий сказав:
- Я не знаю Отамтого. Хто він узагалі такий?
Перший крикнув:
- Гей, Отамтой, хто ти взагалі такий?