Василь Стус: життя як творчість
- Автор: Стус Дмитро Васильович
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Факт
- ISBN: 966-359-029-7
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Василь Стус: життя як творчість». Краткое содержание книги:
Розрахована на широке коло читачів: від учнів до науковців.
Nobody knows how to explain the mystery of fame. Often a person who has spent all his life at the very core of events falls into oblivion right after his death. Vasyl Stus became renowned only after his reburial in 1989. What was the reason? His poetry? His heroic life? His irreconcilable position? Or his ability to be compassionate?
In his attempt to answer these and other questions, the poet’s son Dmytro masterfully combines the objective data of Vasyl Stus’s biography with his own private recollections and observations about his father. His book offers a paradoxical interrelation of contexts combining the highbrow scientific with fiction-like styles.
This book shows Vasyl Stus through the eyes of his son and researcher against a background of “belated nation-making”.
For a wide circle of readers: from students to academics.Введите сюда краткую аннотацию
Після офіційних вітань працівниці ЗАГСу вийшли на вулицю. Першими словами Василя були:
«— Я мушу викурити, і зараз ніхто нічого не говорить.
Він курив, — згадує Роман Корогодський, — і дуже переживав… був дуже якийсь роз'їритований, розбурханий…
— Ну так! Я вже викурив. Тепер ми, хлопці, підемо і добре вип'ємо»[443].
Святкували в Святошиному, в одноповерхову восьмиквартирному будиночку в квартирі батьків дружини. В роки війни німці тримали там коней, а після звільнення Києва приміщення надали сім'ям ветеранів війни для мешкання.
Після весілля молодята на кілька днів їздили до батьків у Донецьк. Василева мама — Їлина Яківна — чомусь увесь час повторювала: бідна, бідна Валя.
Вона відразу прийняла невістку, передчуваючи, втім, надто непросту долю, що дістається молодій жінці. Таке ж відчуття було й у Михайлини Коцюбинської: «На весіллі була. Вперше Валю я побачила в дуже такий момент гострий і відразу зрозуміла, відчула, що це не святковий буде шлюб»[444].
Втім, про негаразди не думалося. Попереду було повернення до Києва, де Василеві пообіцяли місце в Державному архіві. Він жив надіями на краще, сподіваючись, що на новому місці все в нього складеться.
1. Нецензурний Стус. Книга у 2-х частинах / Упорядкування Богдана Підгірного. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2002, 2003, 336 + 320 с.
2. Калиниченко Іван. Зустрічі зі Стусом // Камертон. — Ч. 20—23.
3. Захаров Борис. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956—1987) / Харківська правозахисна група. — X.: Фоліо, 2003, 144 с.
4. Касьянов Георгій. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960—80-х років. — К.: Либідь, 1995, 224 с.
5. Дзюба Іван. Пояснювальна записка // Сучасність. 1968, ч.8. — С. 87–94.
6. Не відлюбив свою тривогу ранню… Василь Стус — поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії / Упорядник Орач (Комар) О. Ю. — К.: Український письменник, 1993, С. 193.
7. Стус Василь. Твори у чотирьох томах (шести книгах). З додатковими 5 і 6 (удвох книгах) томами. —Л.: ВС «Просвіта», 1994—1999.
8. Стус Василь. «Зореплавцю» // Донбас. — 1963, ч. 1, С. 72.
9. Стус Василь. «Ніч скульптора» // Прапор. — 1963, ч. 1, С. 35.
10. Стус Василь. Вірші // Дніпро. — 1963, ч. 10, С. 92—93.
11. Нагнибіда Микола. Внутрішня рецензія на збірку В. Стуса «Круговерть». — Копія зберігається в архіві родини поета.
12. Коцюбинська Михайлина. Василь Стус у контексті сьогоднішньої культурної ситуації // Слово і Час. — 1998, ч. 6, С. З—23.
13. Наєнко Михайло. Виступ на перших Стусівських читаннях // Слово і Час. — 1998, ч. 6, С. 26—28.
14. Маланюк Евген. Книга спостережень. — Торонто. Накладом Видавництва «Гомін України», 1962.
15. Просалова Віра. Концепція митця у творчості Є. Маланюка і В. Стуса // Актуальні проблеми української літератури і фольклору. Випуск 2. Науковий збірник. — Донецьк: Кассіопея, 1998, С. 88—92.
16. Стус Василь. На поетичному турнірі //Дніпро. — 1964, ч. 10, С. 150—153.
17. Стус Василь. Най будем щирі // Дніпро. — 1965, ч. 2, С. 142—150.
18. Доброокий. Спогади про Івана Світличного / Упорядники: Леоніда і Надія Світличні. — К.: Час, 1998, 572 с.
«І ВСЕ ТО ТЕ — НЕМОВ ДАРИ ГОСПОДНІ»
(1966—1972)
«Кожен кат любить червоне вино, нагріте до 36°»