Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
- Автор: Седлачек Томаш
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-244-4
- Переводчик: Тетяна Окопна
- Жанр: Экономика
Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
Психолог Карл Ґустав Юнг був переконаний, що людські думки й погляд на світ живуть в архетипах, які не втрачають актуальності тисячоліттями, й позбутися їх просто неможливо. Вони й зараз разом із нами сга'б-формують наші позиції щодо світу й те, як ми сприймаємо самі себе. Тому й варто ці архетипи дуже детально вивчати — найкраще в їхній ранній сирій формі, у голизні — а після цього відстежувати зміни людської поведінки в контексті історичного розвитку.
Усе, що підсвідомо вкладено в нашу свідомість, можна найкраще пізнати в час кризи. «У найбільш неочікувані й найстрашніші хвилини, коли перемогу здобуває хаос, нам відкривають глибші смисли», — пише Юнг[745]. Найслабша ланка ланцюга може виявитися найсильнішою, як говорить польський сатирик Єжи Лец, тому що він дає нам можливість розірвати ланцюг і прибрати бар’єр. Так само й економіка часом нам скаже про себе набагато більше саме в моменти слабкості, ніж коли перебуватиме вповні своїх сил. Ми набагато краще її пізнаємо, коли вона — гола й покірна, коли не зазнається, не злітає стрімко вгору й не гордує усім тим, що інше, ніж вона сама. Найслабшим місцем докризового економічного розвитку була саме його сила. Вона часто приховує істинний сенс речей, тоді як слабкість відкриває нам його.
We wanted to find love
We wanted success
Until nothing was enough
Until my middle name was excess
PJ Harvey, «We Float» [746]
8. Бажання (с)поживання
Щоразу, коли відкривається скринька Пандори, настають проблеми. Проте про що ж взагалі була ця історія і що було в самій скриньці? У цьому розділі ми повернемося до самих початків людських бажань чи, з боку економіки, поглянемо на народження попиту чи на виникнення абіотичних потреб, як влучно цей процес назвав Йозеф Шмайс[747]. Адже саме у цій точці з’являється корисність (утіліті) від споживання, яка нам «не потрібна» і не належить до речей першої необхідності. Кажучи сьогодні про те, що «нам потрібно непотрібне» (чи то вже майно, чи послуги), не завадило б дослідити, наскільки глибоко в історію людства сягає ця думка в різних сюжетах і варіантах. З огляду на те, що економіка здебільшого займається саме концептом задоволення попиту (бажань), треба відвести цій темі місце й у нашій книзі.
У грецькій міфології Пандора була першою жінкою (тобто певним аналогом Єви зі Старого Завіту), яка однак (на відміну від Єви, яка створювалася як «поміч, подібна до нього») з’явилася на світ як помста богів для людини. Вона носила зі собою скриньку (чи, точніше кажучи, глечик), у якому були всі можливі проблеми, які перед цим на землі взагалі не існували. Після того, як Пандора не втрималася перед своєю цікавістю й відкрила її, зійшли на землю зло, хвороби (що, зокрема, нас і цікавить у цьому розділі), прокляття роботи. Роботи, яка до цього була приємною й милою і яка подобалася людині, тепер же стала важкою і виснажливою. І хоч Пандора й злякалася всіх проклять і свою скриньку дуже швидко закрила, але було вже пізно.
Боже прокляття: загрозливий попит
Щось подібне ми можемо прочитати і в історії про Єву та Адама (Адам в історії про Едемський сад є таким пасивним, що постійно хочеться ставити його на друге місце). Єва, очевидно, теж з цікавості, після кількагодинної інтелектуальної суперечки з твариною-змієм (до речі, Адамові вдалося уникнути цієї боротьби), теж скуштувала заборонений плід, після чого їх вигнали з раю і на землю прийшло зло. Що цікаво, після вигнання з Раю на Адама чекає expresis verbis єдине прокляття, а саме прокляття праці[748]: «Проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. ... У поті свойого лиця ти їстимеш хліб»[749].
Для нас же з цього випливає відразу кілька вартих уваги спостережень і тем. По-перше, людство у своїх історіях пам’ятає часи, коли робота була приємною. І в райському саду людина могла працювати: Бог помістив людину в сад Едем, щоб вона «порала його та його доглядала»[750]. Тобто райський стан для перших культур зовсім не був станом байдикування, це був стан приємної роботи.
По-друге, в обох історіях саме бажання, цікавість, зокрема перебільшений попит і ненаситність — або ж, якщо хочете, недостатність — привели на землю все це зло. Адам і Єва могли їсти «із кожного дерева в Раю»[751], і все одно їм було мало. Чого ж бракувало людям у досконалому райському стані й що спонукало до такого нескромного вчинку? Схоже було і з Пандорою. Ці історії ніби підказують нам: навіть якби ми жили в раю і всього мали вдосталь, все одно нам буде мало, все одно нас постійно тягнутиме (абсолютно марно) відкривати «тринадцяту кімнату». Помітьте, до речі, що Єва, як частина людства й матір усього живого, була проклята саме пожаданням (чоловіка), яке ніколи не наповниться й над яким вона не матиме сили панувати. Навпаки, це пожадання буде керувати нею[752].
745
Jung. The Archetypes and the Collective Unconscious, 33-34.
746
«Любові шукаємо, прагнемо успіху. Нам буде завжди мало, ми хочемо все більше».
747
Šmajs. «Uzavřeme smlouvu se Zemí?».
748
Пор. Lowry. Ancient and Medieval Economics, 15.
749
Книга Буття 3:17-19. Що цікаво, люди де-факто проклятими не були. Проклятим був лише змій, а чоловік і жінка — не прокляті. Жінку було покарано болем пологів і тим, що «до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою». Через Адама ж «проклята земля».
750
Там само, 2:15.
751
Там само, 2:16.
752
Книга Буття 3:16: «До мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою».