Рукопис, знайдений у Сараґосі

Нарешті цариця повернулася до Александрії, а тим часом убили Цезаря, і громадянська війна вибухнула в усіх провінціях імперії. Відтоді Клеопатра робилася все більш похмурою, часто замислювалась, а ті, що оточували її, дізналися, що вона має намір вийти заміж за Антонія і запанувати над Римом.

Одного ранку мій дід пішов до цариці й показав їй нещодавно привезені з Індії коштовності. Вона дуже їм зраділа, розхвалювала смак мого діда, його старанність у виконанні обов’язків і додала:

— Дорогий Єзекіє, ось банани, привезені з Індії тими самими купцями з Серендіба, від яких ти отримав свої коштовності. Віднеси ці фрукти моєму юному чоловікові й попроси, щоб він їх одразу з’їв — з любові, яку відчуває до мене.

Мій дід виконав це доручення, а молодий цар сказав йому:

— Оскільки цариця заклинає мене любов’ю, яку відчуваю до неї, щоб я негайно з’їв ці фрукти, то хочу, аби ти був свідком, що жодного не залишилось.

Але як тільки він з’їв три банани, обличчя в нього скривилося від болю, очі вилізли мало не на лоба, він страшно закричав і впав бездиханний на подушки. Мій дід зрозумів, що став знаряддям жахливого злочину. Він повернувся додому, роздер на собі одежі, одягнув веретище й посипав голову попелом.

Через шість тижнів цариця послала по нього й сказала:

— Тобі, мабуть, відомо, що Октавіан, Антоній і Лепід розділили між собою римську імперію. Мій дорогий Антоній отримав під час поділу схід, тож я хотіла б виїхати назустріч новому правителю на Сицилію. З цією метою доручаю тобі, щоб ти наказав збудувати корабель у формі мушлі й обкласти його всередині й зовні перламутром. Палуба має бути охоплена майстерною золотою сіткою, через яку можна буде бачити мене, як я з’явлюся у вигляді Венери, оточеної ґраціями й амурами. А тепер іди й постарайся виконати мої накази з властивою тобі тямущістю.