ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Ще раніше вона співпрацювала зі мною як асистенка викладача, а також стала неофіційним редактором кількох моїх книг.
Думаю, що закохався би в неї, навіть якби вона не була дивовижно вродливою. Для бідного хлопця з Бронкса ця елегантна «каліфорнійська дівчина»[125] стала справжнім втіленням мрії. Однак досі мені доводилося підтримувати належну дистанцію між нами, щоб не скомпрометувати свої рекомендації щодо її роботи. Тепер, коли вона отримала одну з найкращих викладацьких посад у країні, завдячуючи лише власним зусиллям, ми вже могли не приховувати наші стосунки.
Я майже не розповідав Кристині про в’язничний експеримент, бо вона, як і деякі інші колеги (а також аспіранти), мала провести проміжне оцінювання персоналу, в’язнів та охоронців цієї п’ятниці (середина експерименту). Я підозрюю, що їй не сподобалося те, що вона побачила і почула під час дисциплінарних слухань, — і не тому, що Кристина сказала мені щось, що мене стурбувало, а тому, що вона взагалі нічого мені не сказала. Тож тієї пізньої вечері ми мали обговорити її враження від Карло й інформацію, яку я хотів би, щоб вона отримала під час п’ятничних інтерв’ю.
СВЯЩЕНИК ВИКОНУЄ ОБІЦЯНКУ ПРО ПАСТИРСЬКУ ДОПОМОГУ
Священик знав, що ця в’язниця — лише симуляція, але все одно поставився відповідально й серйозно до своєї ролі. Тепер він мав виконати обіцянку — надавати допомогу кожному, хто цього потребує. Звісно ж, отець МакДермотт зателефонував матері Габбі (7258) і сказав місіс Уїттлоу, що її сину потрібен юридичний представник, якщо він хоче вийти зі Стенфордської в’язниці. І місіс Уїттлоу не відповіла, що просто забере сина назад додому під час наступних відвідин, якщо він цього так хоче, натомість зробила те, що їй сказали. Вона зателефонувала своєму племінникові Тиму, адвокатові, що працює в офісі державного захисника. Той зі свого боку сконтактувався зі мною, і діючи за сценарієм, ми домовилися про те, що він стане офіційним представником Габбі й прийде до в’язниці вранці у п’ятницю. Це був ще один реалістичний елемент нашого в’язничного експерименту, який видавався мені дедалі нереальнішим. Може здатися, що нашу невелику драму написав Франц Кафка (як сюрреалістичне продовження «Процесу») чи Луїджі Піранделло, дописуючи роман «Блаженної пам’яті Маттіа Паскаль» або свій інший знаменитий твір — п’єсу «Шість персонажів у пошуках автора».
ГЕРОЙ У ДЗЕРКАЛІ ЗАДНЬОГО ОГЛЯДУ
Іноді потрібно трішки часу й дистанції, щоб зрозуміти справжню цінність життєвих уроків. Клей (416) перефразував би класичну цитату Марлона Брандо з фільму «У порту»[126]: «Я міг би стати звитяжцем». Він, імовірно, сказав би: «Я міг би стати героєм». Однак у розпалі подій Клей вважався звичайним порушником спокою, що завдавав труднощів своїм приятелям, бунтарем без усілякої причини.
Героїзм часто потребує соціальної підтримки. Зазвичай ми прославляємо героїчні вчинки відважних людей, але не тоді, коли їхні дії створюють відчутні незручності решті, а також коли не можемо зрозуміти їхню мотивацію. Зерна героїчного супротиву проростають найкраще тоді, коли всі члени громади готові жертвувати заради спільних цінностей і суспільного блага. Ми бачили це в боротьбі Нельсона Мандели проти апартеїду, коли його ув’язнили в Південній Африці. Підпільні мережі у багатьох європейських країнах організовували втечі й укриття для євреїв, щоб врятувати їх від влаштованого нацистами Голокосту. Голодування також часто використовували з політичною метою. Так, перебуваючи в тюрмі Лонґ-Кеш у Белфасті, лідери ІРА заморили себе голодом. Разом з іншими бійцями Ірландської національно-визвольної армії вони використали голодування, щоб привернути увагу до свого статусу політичних в’язнів, і щоб їх не сприймали як звичайних злочинців[127]. Нещодавно сотні затриманих, що перебувають у військовій тюрмі в Ґуантанамо на Кубі, оголосили голодування на знак протесту проти незаконного й негуманного затримання і зрештою добилися уваги преси.
Щодо Клея (416), то він не поділився зі співкамерниками й іншими в’язнями своїм геніальним планом ефективної протидії наглядачам. Якби він зробив це, можливо, його задум став би головним чинником згуртування й опору, а не лишився б як нав’язлива ідея однієї людини. Це міг бути колективний виклик для руйнування цілої тюремної системи, а не просто особистісною примхою. Утім 416-й з’явився на сцені згодом, можливо, інші в’язні просто не встигли з ним познайомитися або вважали, що він ще не отримав своєї частки принижень, як вони в перші дні й ночі. У всякому разі він був «чужинцем», як Дейв, наш інформатор, що став ув’язненим на заміну 8612-го. Утім і Дейв швидко перейшов на бік в’язнів і разом з ним став боротися проти системи, попри те що його найняли як шпигуна. Та з Клеєм сталося інакше. Думаю, що це власне його інтровертна натура трохи відштовхувала приятелів. Він звик робити все самотужки: постійно перебував у своєму складному інтелектуальному світі, а не у сфері міжособистісних стосунків. Утім його непокора вплинула мінімум на одного ув’язненого, хоча це й з’ясувалося лише після експерименту.
125
Посилання на популярну на початку 1970-х років пісню Едді Флойда «Каліфорнійська дівчина» (англ. «California Girl»)—зізнання в довічному коханні дівчині, яка уособлює собою втілення «американської мрії».
126
«У порту» (англ. «On the waterfront»)—американська драма Еліа Казана 1954 року про корупцію у профспілках портових вантажників.—Прим. ред.
127
Тактику голодування як політичне знаряддя досліджувала історик і політолог Шейла Говард. Вона відкрила, що першим її використав Теренс МакСуїні, член парламенту і мер міста Корк. Добиваючись визнання статусу політичного в’язня, він помер унаслідок добровільного голодування. Джеррі Адамс, лідер партії Шинн Фейн, в передмові до книжки Боббі Сендса зазначає, що МакСуїні безпосередньо надихнув Махатма Ганді (інформація про книжку наприкінці примітки). Упродовж 1976-1981 років було багато випадків добровільного голодування серед ірландських політичних в’язнів, останнє з яких стало найвідомішим, бо в його результаті померло 10 голодувальників, серед них 7 членів ІРА, зокрема один із її лідерів—Боббі Сендс, та 3 члени ІНВА (Ірландської національно-визвольної армії). В’язні ІРА/ІНВА оголосили голодування в тюрмі Лонґ-Кеш (знаної як «Мейз») на південь від Белфаста. Серед інших форм непокори впродовж голодування був також «ковдряний протест»: в’язні відмовилися носити тюремну уніформу, бо та символізувала статус кримінального злочинця, і натомість загорталися у ковдри, щоб зігрітися під час голодування.
Перебуваючи у в’язниці, Боббі Сендс написав серію натхнених поем й інших творів. Вони принесли йому міжнародну підтримку серед окупованих народів, особливо в Ірані та Палестині, на Близькому Сході. І так само, в ірланському місті Деррі чи в околицях Белфаста, де мешкають переважно католики/націоналісти/республіканці, в багатьох домівках поряд з ірландським прапором можна побачити палестинський.
Див.: Sheila Howard, Britain and Ireland 1914-1923. Dublin: Gill and Macmillan, 1983; Gerry Adams, Foreword to Bobby Sands Writings from Prison. Cork: Mercier Press, 1997; та Michael Von Tangen Page, Prisons, Peace, and Terrorism: Penal Policy in the Reduction of Political Violence in Northern Ireland, Italy, and the Spanish Basque Country, 1968-1997. New York: St. Martin’s Press, 1998.