Грицько сміється
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Профі
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
-Який привід для сабантуя?
-Говорять, що сьогодні день народження Генерального.
От і вирішили за його здоров’я.
-Ну що ж, тоді гоніть по п’ятдесят карбованців на подарунок.
ПОРА ЗАВ’ЯЗУВАТЬ З П’ЯНКОЮ
Їдуть Василь Іванович з Петькою в таксі. Раптом їх зупиняє розкішна жінка і проситься, щоб ті її підвезли. Взяли.
Жінка сіла навпроти дзеркала, розчепирила ноги так, що вся краса її чудова засвітилась на весь салон. Петька терпів-терпів, а коли вже терпець увірвався - він взяв і сфокусував те чудне видіння на Василя Івановича, який дрімав. А коли той відкрив очі і глянув у люстерко, то йому здалося, що його морда стала схожою на те, що він побачив у ній. Василь Іванович звернувся до Петькі:
-Слухай, Петька, пора зав’язувати з цією п’янкою, а то морда вже на манду стала схожа.
КОМСОМОЛЬСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ
Гуляють комсомольське весілля на Півночі. Всі напились до свинячого вереску. Половина гостей за столом, половина під столом. Нарешті один з них піднімається і гукає на всю залу:
-Так от, хто з вас ще молоду не… пробував?
-Я!- роздалося хрюкання з-під стола.
-А ти хто такий?
-Я... жених.
-А ти ще встигнеш.
Якутія. Амга. 1986 р.
ЩО БУДЕТЕ ЇСТИ, БАТЮШКА?
У попа запитують:
-Батюшка, що ви будете пити: горілку чи коньяк?
-І пиво також.
-А що ви будете їсти, м’ясо чи масло?
-М’ясло.
ДВА КУМИ
Їде чоловік на волах, а назустріч йому кум з валізою і гукає до нього:
-Добридень, вам куме, чи не могли б ви і мене трохи підвезти?
-А чому б то й ні, ще й питаєте! Звичайно. Сідайте, куме, сідайте. Доброго здоров’ячка вам.
Сів кум поруч, проїхали метрів триста, як знов просить кума, щоб той зупинив свій транспорт.
-Що, куме, трапилось? - питає перший.
- Хочу, хай мене Господь простять, по великому.
-Вас почекати чи ви самі догоните?
-Дожену сам.
Поїхали. Їхали-їхали. Вже й далеченько від’їхали, а кума все нема і нема.
Розвернулись. Під’їхали. Запитують:
-Що трапилось, куме?
-Та от покакати я покакав, та ніяк не можу попісяти.
-Ой, куме-куме, так ви ж наступили на кінець.
ЗЕМЛЯ ПРОСІЛА
Зустрілись два куми на Трійцю і вирішили піти в ліс. Гуляли гуляли і захотілося їм по великому. Посідали. Дулись, дулись, а потім один з них і говорить:
-А що ви, куме, не кажіть, а земля просіла.
-Це ж як зрозуміти вас, куме?
- Раніше було, ото, як сяду по великому - так член аж в землю впирається. А зараз ви тільки подивіться, як вона просіла!!
ДОКТОРЕ, Я ПІТНІЮ
Приходить жінка до лікаря і жаліється:
-Докторе, я пітнію.
-Під мишкою?
-Та ні, докторе, під Гришкою. А Мішка - то мій чоловік.
с. Ворзель 1986 рік.
ДЕ ДІВСЯ ГЕРШКО?
Два євреї попали в Москву на двадцять перший партз’їзд.
Перед присутніми виступав Микита Сергійович.
-Товариші, - говорив він. – За останні роки ми добились визначних успіхів за всіма показниками народного господарства.
Так, хліба ми стали вирощувати в три рази більше, м’яса в чотири, риби в п’ять разів і т.д. і т.д.
Коли Хрущов зробив паузу, слово попросив Гершко:
-Шановний, Микита Сергійович, скажіть будь ласка, а де оте, про що ви говорили, куди воно все дівається?
-Хто мене запитує?
- Гершко.
-Підійдете після доповіді.
На другий день прийшов Мойша, але Гершка так і не дочекався.
Після того, як Микита закінчив свою доповідь, руку вже піднімає Мойша:
-Дорогий, Микита Сергійович, я не стану у вас запитувати, куди поділося м’ясо, риба, хліб. Ви мені ліпше скажіть, куди подівся Гершко?
м. Київ 1960 р.
КУКУРУДЗЯНЕ ТРІПЛО
Помер Микита Сергійович і попав у рай. В раю, як і на наших заводах та фабриках, є скрізь своя прохідна і свій відділ кадрів.
Ото на одну з них і приходить Микита, став і дивиться:
сидить Карл Маркс, Володька Ульянов, Гітлер, Сталін і в кожного з них на рукаві пов’язка з емблемою "ТК". Задумався Микита Сергійович, що б це могло значити? Та поки він думав, і йому теж приліпили таку точнісінько. Ще більше задумався Микита Сергійович і звертається до Петра з Павлом:
-Я, здається, був непоганим політиком, але так і досі не можу зрозуміти, що значать оці на рукавах пов’язки з емблемою "ТК", чи не змогли б ви мені пояснити?
-Видно, поганий з вас був політик, коли не можете розібратись в такому простому питанні, - вигукнули Петро з Павлом одночасно.