Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочая поэзия » Грицько сміється
Грицько сміється - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Грицько сміється

Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:

СМІХ - ДІЛО СЕРЙОЗНЕ
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
1 ... 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103
Перейти на страницу:

-Жарили.

-На березі?

-На сковорідці.

-І ти пробував?

-Мені не дісталось.

-Вони що, такі голодні були, що всю рибу... з"їли самі?

-Вони сказали, що мені ще рано таку рибу їсти.

ПОМІДОР

Вчителька загадала учням загадку: кругленьке, солоденьке, на городі росте, сто одежок і жодна не застібається. Що це таке?

Вовочка підняв руку. Вчителька:

-Відповідай.

-Це помідор, - сказав Вовочка.

-Ні, Вовочка, це капуста, а не помідор, але хід твоїх думок мені подобається.

Після пояснення Вовочка піднімається і до вчительки:

-А вам можна загадати загадку?

-Будь-ласка.

-Буває лежачий, буває стоячий, буває холодний, буває гарячий, три букви має, посередині буква у.

-Ах ти ж негідник! Завтра щоб з батьком прийшов!

-Катерина Іванівна, це – душ, але хід ваших думок мені подобається.

КУДИ ГРОШІ ДІВАЄТЕ?

Через двадцять років після останнього Указу наш Генеральний вирішив поїздить по Союзу (був колись такий), і подивитись, як же живуть люди після його нововведень про заборону горілки.

Зустрічає студента-заочника і запитує:

-Ким ви працюєте? - -Робітником.

-Скільки ж ви заробляєте в місяць?

-П’ятсот карбованців.

-А скільки коштує суха ковбаса?

-Двадцять копійок за кілограм.

-Маєте машину?

-А навіщо вона потрібна, коли і так досить маршрутного транспорту. Три копійки то, майже, не гроші.

-А куди ж ви діваєте гроші?

-Збираю на пляшку горілки.

ВСЯ РІЗНИЦЯ В НОГАХ

Запитує Вовочка у дідуся:

-Дідусю, будь ласка, як відрізнити маму від татка?

-Скажи, Вовочка, а якої довжини у твоєї мами волосся? - запитує дідусь.

-До пояса.

-А в татка?

-Теж до пояса.

Задумався дідусь, а потім запитує знов:

-Що носить твій татко?

-Джинси.

-А мамка?

-Також джинси.

Ще більше задумався дідусь і знову запитує:

-А який розмір взуття у твоєї мами?

-Тридцять сьомий.

-А в татка?

-Сорок п’ятий.

-Думаю, що тепер ти зрозумів все сам, що вся різниця між татком і мамкою - в ногах.

ДЕГУСТАТОР

Після Жовтневого пленуму 1985 року. За систематичну п’янку на роботі пана Іванова вирішили звільнити з роботи. Задумався Іван Іванович. Що й робить – не знає.

Пішов в магазин з пересердя, щоб примочить своє горе, купив газету.

Прийшов додому, сів на дивані, читає: такому-то підприємству потрібний дегустатор. Аж підскочив від радощів. Записав адресу і бігом вперед, щоб ніхто не попередив.

Приходить у відділ кадрів. А п’яничок за п’ять кілометрів видно. Кадровичка до нього:

-Ваші документи? Подивилась, погортала. - Пробачте, - я без директора прийняти не можу. Приходьте, будь ласка, завтра.

Приходить на другий день до директора. Директор подивився і до секретарки:

-А ну, Машенька, принесіть, будь ласка, чарочку.

Безробітний понюхав, пригубив:

-Столична.

-Вірно.

Потім принесли другу, третю ... п’яту і так далі, але безробітний відповідав бездоганно. Причини, щоб відмовити чоловікові не було, і тоді директор до секретарки:

-А ти піди та попісяй...

Принесла. Подала. Іван Іванович подивився, понюхав і відповіє:

-Два місяці вагітності.

Потім повернувся до директора.

-Сказати від кого?

-Не потрібно.

СЛОВО З ТРЬОХ БУКВ

Приходить перший раз Вовочка із школи і до бабусі:

-Бабусю, я сьогодні в школі написав слово з трьох букв.

-Ах ти ж негідник, та як же ти посмів? Іди, ставай на коліна.

Приходить з роботи мама. Він і мамі розповів, що написав в школі слово з трьох букв, за що його бабуся поставила на коліна.

Мама синку відповіла те ж саме, що і бабуся.

Ось нарешті прийшов додому батько і до Вовочки:

-За що це тебе так, синку, наказали?

-А за те, що я в школі написав слово з трьох букв.

-І яке ж ти написав слово, синку?

-Мир.

-Вставай, Вовочка. Вічно у їх на умі тільки такі слова, що й сказати соромно.

НА ПОДАРУНОК ГЕНЕРАЛЬНОМУ

Після знаменитого Горбачовського Указу про сухий закон в одному тайговому селищі розпивати спиртні напої заборонили щонайменше, як за три кілометри від поселень. І хоч горілки ніде не було, але геологи за великим знайомством дістали пляшечку оковитої. А як же її випити, коли навколо сотні очей? Ото ж і махонули в тайгу за кілометрів сім від селища. Тільки-но хлопці облаштувались на галявині, аж дивляться, рядом приземляється вертоліт, з якого виходять кедебісти, і до хлопців:

1 ... 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)