Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
Дуже цікаві цифри, що показують зріст середньошкільної освіти. Так, гімназій в 1912 році було 56 (1911 р. — 51).
Всіх учнів в них — 17 666.
З них православних . . . . . . . . 13 244 — 74,9%
католиків . . . . . . . . . . . . . . . 2201 — 12,4%
жидів . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1909 — 10,8%
Примітка: число учнів іуд. віри за 1912 рік понизилось з 11,05 до 10,8%.
Щодо сословного поділу, то він виглядає так:
Дітей «потомственных» дворян було . . . . . . . . 11,7%
дітей «особистих» дворян і урядовців . . . . . . . 24,1%
дітей духовенства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7,1%
дітей почесних горожан і купців . . . . . . . . . . . . 9,4%
міщан і цехових . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23,3%
крестьян і козаків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21,3%
На удержання гімназій витрачено було не більш не менш, як 2717000 карб. (на 568 т. карб. більше торішнього).
Всіх служащих по гімназіях 1338.
З них — «почетных попечителей» . . . . . . . . 29
директорів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
інспекторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
законоучителів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
учителів наук і мов . . . . . . . . . . . . . . . . . . 656
учителів «искусств» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
учителів підготовчих кл. . . . . . . . . . . . . . . . 54
помічн. клас. наст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
усіх інших (лікарі, письм.) . . . . . . . . . . . . . 275
Реальних шкіл було 14 з 325 служащими і 4313 учн.
Технічних шкіл — 3; учнів в них — 681.
Жіночих гімназій і прогімназій 95 (проти минулого року більше на 7). Учениць в них — 27 082 (в хлоп’ячих середніх школах всіх учнів — 22 660).
Найбільший відсоток складали православні . . . . . 61,2%
жидівок було . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31,35%
католичок — тільки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5,6%
Щодо сословного поділу, то тут цікаво зазначити, що найбільше було дітей міщан . . . . . . . . . . . . . .52%
«Учебно-воспитательная часть», на думку п. попечителя, стояла високо. Особливо відрадне його серцю поновлення шкільного догляду.
Ті особи, пише він, котрим доручено було в гімназії догляд за поведінкою учнів, а саме виконуючі обов. інспекторів, класні наставники та їх помічники щомісяця особливими рапортами докладали про свої спостереження своєму гімназичному начальству, а про результати їхньої діяльності по позашкільному догляду гімназичне начальство повідомляло мене по півріччям, причому додавало копії вищезгаданих рапортів.
Звичайно, в умовах такого подвійного контролю гімназія мусила переродитись; принаймні, перо п. попечителя малює нам таку ідилію.
«Во взглядах и действиях большинства педагогических советов установлены согласованность и единство… восстановлен подобающий авторитет учебно-воспитательной корпорации… и к ней снова перешло благотворное руководящее влияние на учащуюся молодежь, вырвать которое задумали было в бурное лихолетье враги школы и государства».
Полемічний задор, що так і б’є з підкреслених нами слів, покидає автора справоздання, коли він переходить до питання про ради батьків («родительские собрания»); тут маємо сухий тон некролога.
З 56 хлоп’ячих гімназій комітети батьків функціонували в 1-му півріччі при 4, в 2-му при 1 гімназії. З 95 жіночих — при 3-х.
Високий кворум, встановлений міністерським циркуляром, викреслив з життя гімназії корисну і, безперечно, потрібну (в тій чи іншій формі) інституцію.
Проте автори справоздання думають інакше. Так, автор звідомлення Кобеляцької гімназії гадає, що «незначительное число явившихся на выборы доказывает вполне индифферентное и красноречивое (?) отношение местного общества к этому учреждению», а в кінці справоздання про жіночі гімназії довідуємось, що відсутність потрібного числа батьків на зборах свідчить «о полном их доверіи к мероприятиям школы как учебного, так и воспитательного характера в отношении их детей».
Випадків самогубства на протязі року в середніх школах було 2 (в Златопільській і Кам’янець-Подільській гімназіях).
V розділ попечительського справоздання присвячено учительським інститутам і семінаріям.
Учительських інститутів маємо 3: в Глухові, Києві і Вінниці.
З них найдавніший Глухівський . . . . . . . . . 68 уч.
Київський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81.