Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.

Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. За завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді передбачена кримінальна відповідальність за ст. 384 КК.

У правозастосовчій практиці гостро постало питання про можливість визнання посереднім (опосередкованим) виконавцем (суб'єктом) службових злочинів осіб, які, не будучи службовими особами, шляхом використання дій осіб, які не підлягають кримінальній відповідальності відповідно до закону, вчинили діяння, які передбачені як ознаки об'єктивної сторони окремих злочинів у сфері службової діяльності (ст. 364, 365, 366 КК). Зокрема, це питання виникає при кримінально-правовій оцінці дій осіб, які фактично здійснюють керівництво діяльністю фіктивних юридичних осіб — так званих «фіктивних фірм» («фіктивних» підприємств). «Фіктивні» підприємства останнім часом створюються переважно як приватні підприємства і реєструються на ім'я осіб «без певного роду занять», за що вони одержують, здебільшого, 400—1000 грн. Метою створення таких підприємств є, як правило, прикриття незаконної діяльності чи здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, зокрема для здійснення конвертаційних операцій для обслуговування тіньового сектора економіки. Потім такі формальні «власники» зареєстрованого підприємства призначають себе чи інших осіб їх директорами, підписують різні документи (фіктивні угоди, платіжні документи та ін.), не вникаючи в їх суть і не усвідомлюючи їх справжнього змісту.

У підпункті «д» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. вживається формулювання «податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону»[362]. Зазначимо, що законодавче визначення понять «фіктивна фірма», «фіктивне підприємство», «юридична особа, визнана фіктивною відповідно до закону» відсутнє, хоча його необхідність очевидна. Проте декілька спроб дати їх законодавче визначення, ініційованих ДПА України, успіху не мали. У серпні 2005 р. ДПА України підготувала черговий проект Закону України, яким пропонується внести зміни та доповнення до законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про банки і банківську діяльність», а також до ЦК України, ГПК України та КПК України, якими пропонується дати законодавче визначення понять «фіктивна діяльність суб'єкта господарювання», «фіктивне підприємництво», а також визначення цивільно-правових наслідків здійснення фіктивного підприємництва та проведення господарських операцій з фіктивною юридичною особою. Прийняття запропонованих змін дасть змогу, як вважає ДПА України, на рівні держави оперативно вирішувати цілу низку проблемних питань, пов'язаних насамперед з усуненням умов, які сьогодні негативно впливають на надходження платежів до бюджету, сприятиме найбільш ефективній протидії злочинності у сфері господарської діяльності. За даними ДПА України, на сьогодні основним інструментом ухилення від оподаткування, незаконного формування від'ємного значення з податку на додану вартість залишаються фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності (фіктивні юридичні особи), яких лише податковими органами щорічно виявляється близько 6 тисяч. Враховуючи, що середній обіг коштів через рахунки кожного із таких підприємств становить близько 5 млн. гривень, втрати бюджету лише з податку на додану вартість щорічно становлять близько 6 млрд. гривень[363]. За вісім місяців 2005 р. податковою міліцією виявлено понад 3 тис. фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності та припинено діяльність 209 «конвертаційних центрів[364], а також 607 підпільних цехів, з яких 251 цех спеціалізувався на виробництві фальсифікованих алкогольних напоїв»[365].