Студії з української етнографії та антропології

Щодо довжини свити, то на її відміни в ріжних місцевостях України вказують уже Рігельман, Шафонеький, Арандаренко, а особливо Бантииі-Каменськнй. Останній каже, шо українці, які населяли місцевості, сумежні з Куртиною, Харківщиною та Катерин осла в шиною, мали «одяг довгнй та широкий, на кшталт татарського, а в Ніжинському, Київському, Борзенсько-му, Остерському, Прилуцькому. ГІирятннському та в ннших повітах носили одяг не такий довгий, а в українців, що населювалн місцевості, сумежні з Орловською. Смоленською та Могилевською губерніями, одяг був ще коротший». Ці відомості, крім того, шо стосується до південно-східньої України, можна вважати більш-менш за правдиві і для наших часів, додавши до них хіба вказівки Б, С. Познанського про те, що иа Вороніжчині свита, яку звуть черкаською, коротка та вужча додати ще слід і те, що на цілій західній Україні, до самих Карпатів, свита відзначається досить значною довжиною. Отже, загалом можна сказати, шо довжина свити на Україні збільшується в напрямі з північного сходу на південний захід, до Карпатів, де довжина верхньої одежі раптом зменшується.

У тому самому напрямі збільшується Й її барвистість. На Чернигівщині, в деяких повітах Харківщини, иа київському та на волинському Поліссі, а також серед лемків у північній Галичині чоловічі свити, крім білих, що часом там трапляються, звичайно бувають сірі; при цьому треба зазначити, що за давніх часів свити здебільшого були білі, і тільки недавно замісць білих стали вживати сірі. Далі, у південно-східній частині України, а саме в деяких повітах Харківщини,— та на крайньому її заході в угорських русинів, свити або сердаки бувають білі біла барва сердаків теж трапляється зрідка у гуцулів, хоч у них переважає для свит барва червона ріж-ннх відтінків та чорна, що ми часто зустрічаємо також і на Поділлі. Нарешті, на південь од Десни, на Чернигівщині, на цілій Полтавщині та починаючи з півдня Радомиського повіту, на цілій Київщині, в середній смузі Волині та од зазначених меж до самого півдня, цебто майже в цілій решті України, свити сливе завше бувають брунатної барви. При цьому не можна не завважити, що ця брунатна барва сукна виходить така тільки через те, що первісна темна вовна чорних овець на сонці рудіє; тому думка Н. II. Кондакова